ЗМІ: влада монополізує експорт зерна
В "Хліб Інвестбуд" визнали, що в компанію ввійшли кошти приватних інвесторів.
У держоператора зернових "Хліб Інвестбуд" - підрозділі Державної продовольчо-зерновий корпорації, створеної на базі найкращих активів "Хліба України", - є приватний капітал. Про це повідомили керівники ДПЗКУ і "Хліба Інвестбуд" Олександр Лавринчук і Роберт Бровді.
З їх слів, "Хліб Інвестбуд" буде займатися безпосередньо експортом зернових. Про те, яка частка держави в компанії, хто є приватним інвестором і які активи передано до статутного фонду, вони не повідомили.
Бровді наголосив, що вже до кінця поточного маркетингового року (почався 1 вересня) "Хліб Інвестбуд" розраховує закупити 3 млн т зернових: 1 млн т було придбано в 2010 році, ще 2 млн т планується придбати, на що компанії буде потрібно 3700 млн грн
"Коммерсант" пише, що вказаний обсяг зернових порівнянний з показниками лідерів ринку.
"Хліб Інвестбуд" вже отримав право на експорт 750 тис. т зерна в рамках квот. Крім того, оператор має намір експортувати зерно за міжурядовими угодами - до кінця маркетингового року буде поставлено 1550 тисяч т зерна в Грузію, Вірменію, Білорусь і Росію. Зараз ведуться переговори з Азербайджаном та Узбекистаном.
Як стверджують зернотрейдери, нерівні умови гри змушують приватні компанії перекуповувати зерно і право експорту у держоператора.
Видання зазначає, що у Бровді немає великого досвіду роботи на аграрному ринку. Його було призначено головою Аграрної біржі лише в квітні 2010 року. До цього він був відомий як голова закарпатської територіальної організації партії "Фронт змін". 26 січня Бровді уточнив, що з 1998 року займався бізнесом у сфері девелопменту, але назвати компанії, в яких працював, відмовився.
Лавринчук, перш ніж очолити ДПЗКУ, був заступником гендиректора Аграрного фонду.
Як повідомляли Ukranews, восени минулого року Кабмін наголосив на необхідності реформування ДАК "Хліб України", який на 100% належав державі. Тоді Головне контрольно-ревізійне управління виявило в компанії фінансових порушень на суму 419,5 грн. Пізніше на базі 36 елеваторів було створено ДПЗКУ.