Рівень інвестицій в електромережі найнижчий серед всієї комунальної інфраструктури, – ЗМІ

Рівень інвестицій в електричні мережі найнижчий серед всієї комунальної інфраструктури. Про це йдеться у спеціальному проекті інтернет-видання "Економічна правда": "Хто і скільки інвестує в українську енергетичну і комунальну інфраструктуру".

Видання стверджує, що в тепломережі інвестують 6 543 гривень на 1 км, в водопровідні труби – 3 450 гривень/км, а найменші інвестиції отримують газопровід – 700 гривень/км та електромережі – 637 гривень/км. Крім того, поточна модель тарифоутворення cost+  для комунальної та енергетичної сфери веде до підвищення тарифів. Тобто кожен громадянин України, платить менше 1 долару на місяць (22 гривень) на підтримку всіх комунікацій, за якими в його житло надходить електрика, газ, вода і тепло. Але навіть ці невеликі кошти розподіляються між операторами мереж нерівномірно, і такий перекіс призводить до гострого дефіциту інвестицій для електричних і газових мереж.

Разом з тим контроль ефективності використання тарифних коштів на інвестиції в мережі у державних підприємств – майже повністю відсутній. Механізм контролю існує у приватних енергетичних компаній, що управляють розподільчими мережами, проте саме вони мають найменшу можливість інвестувати - діюча регуляторна модель cost+  блокує приплив інвестицій. Це негативно впливає на стабільність і безпеку мереж.

В українських обленерго індекс SAIDI (характеризує надійність мереж) в 4 рази гірший, ніж у Польщі. "Мережі перебувають в жалюгідному стані через гострий дефіцит інвестицій. В Україні їх рівень найнижчий в Європі. У нас інвестиції в кілометр енергомереж в 5 разів менше, ніж в Румунії. Відставання від Польщі - в 6 разів, від Німеччини - в 8 раз, від Великобританії - в 30 разів. Зрозуміло, що найнижчий рівень інвестицій призводить до низької якості послуг. Оновлення мереж потребуватиме щонайменше 15-20 років", - сказав експерт Інституту Кеннана (США) та "Українського інституту майбутнього" Андріан Прокіп.

Зазначається, що для вирішення проблеми потрібна зміна тарифної моделі. Наприклад, використання так званого RAB-регулювання, коли спочатку залучається фінансування, проводиться модернізація мереж і зменшення витрат. Підвищення таким чином ефективності дозволить прибутково працювати в рамках затвердженого тарифу.

При нинішній системі cost+ мережі доведеться модернізувати частинами протягом 30 років. А ось RAB-тарифи дозволяють відразу привести їх у ефективний стан, що призведе до економії при експлуатації. І така економія дозволить розраховуватися, в тому числі і за залучені для цього кредити.

На думку директора Центру енергії, природних ресурсів та геополітики Аріеля Коена нова методологія є виходом у нинішній ситуації: "RAB-тарифи є невід'ємною частиною успішних реформ енергоринків в Чехії, Грузії, Угорщини, Польщі, Румунії тощо Цей тариф, як показав досвід Західної і Центральної Європи, є ключем, який відкриває двері для прямих іноземних інвестицій в енергетичні мережі".

Нагадаємо, раніше економіст Владислав Іноземцев відзначив, що якщо Україна хоче вийти на європейський рівень та інтегрувати свої електромережі з електромережами західних сусідів і при цьому забезпечити довгострокову незалежність від Росії, їй потрібно якомога швидше провести реформу RAB-тарифу. При цьому найбільш ефективними умовами RAB-тарифу буде нарахування ставки дохідності від інвестицій на рівні WACC на всі активи операторів системи розподілу.