Карпатнафтохім не виробляє всіх необхідних ринку матеріалів, - Ігор Домнич "Промінвест-Пластик"
Івано-франківський завод "Карпатнафтохім", який вимагає від Мінекономіки введення ввізного мита на імпорт полімерів, не виробляє їх в достатньому асортименті і якості.
Про це на прес-конференції в Києві заявив генеральний директор компанії "Промінвест-Пластик" Ігор Домнич.
"Наше підприємство виробляє компаунди зі спеціальними властивостями - зокрема, пожежостійкість. Для цього потрібні спеціальні смоли. А "Карпатнафтохім" виробляє тільки одну смолу. Ми її використовували в самому невимогливому процесі, тому що у них якість "танцює". Якщо введуть загороджувальні мита, і всі будуть заточені тільки на "Карпатнафтохім", не виключені форс-мажори. У них була пожежа в січні 2019 року. Якщо трапиться щось ще, всі чекатимуть, поки вони відремонтують?", - зазначив бізнесмен.
Він підкреслив, що в разі введення мит постраждає не тільки полімерний ринок, а й суміжні сфери.
"Ми виробляємо унікальну продукцію, зокрема, для 15 заводів, які входять в асоціацію "Укрелектрокабель". Тільки на цих заводах 3,5 тисячі робочих місць, 6,5 млрд грн обороту і відповідні податки. А малих підприємств, споживачів нашої продукції, набагато більше. Якщо ми змушені будемо підняти ціну, то кабельно-провідникова продукція, яка і так працює на 3-5% рентабельності, ляже частково", - резюмував Ігор Домнич.
Директор "Євротрубпласт" Ігор Стрілець в свою чергу заявив, що в разі введення мита ми будемо змушені закрити заводи і звільнити людей.
За його словами, асортимент продукції, яку виробляє "Карпатинефтехім", обмежений. Зокрема, "Євротрубпласт" використовує спеціальні бімодальне марки поліетилену для труб, тоді як на прикарпатському підприємстві виробляються тільки одномодальних, які використовуються при упаковці плівок.
"Ми використовуємо в своєму виробництва 3% продукції "Карпатнафтохіму" для напірних систем. Тому для нас введення мита означає автоматично зростання сировини для виробництва. Процесингова вартість переробки матеріалів оцінюється 5-10%. При введенні мита навіть 6,5% (хоча розмови йдуть про більшу), це вся вартість, скільки отримують наші заводи при виробництві готової продукції. Тому ми змушені будемо їх закрити, звільнити людей, а продукцію возити з інших заводів в інших країнах. Втратять роботу 60% наших співробітників. Навіть якщо мито відмінять згодом, відновити виробничі потужності буде дуже складно. Плюс ліквідне обладнання доведеться розпродати", - зазначив Ігор Стрілець.
За його словами, якщо підприємство і вистоїть у чергову кризу, то воно не зможе збільшувати потужності, будувати нові заводи, збільшувати випуск продукції, що негативно вплине на зарплати та податки.
Голова Інвестиційної групи "Династія" Денис Миргородський наголосив, що Мінекономіки має повне право вводити спецмита, проте потрібно дотримуватися правил гри.
"Основний посил скарги "Карпатинефтехіма" - щоб всі українські виробники купували тільки у них, щоб у інших купувати було невигідно. Зараз вони намагаються ввести мита проти імпорту в Україну поліетилену і полівінілхлориду. Ідея та ж - єдиний виробник хоче закрити ринок, монополізувати його", - впевнений Миргородський.
Він нагадав, що в Україні близько 100 українських підприємств, які займаються переробкою полімерів, на яких працює 50 тисяч осіб. За останні 3 роки вони сплатили тільки ПДВ понад 200 млн доларів. І в разі введення високої ввізного мита частина цих підприємств буде змушена підвищити ціни на свою продукцію, частина - взагалі припинять працювати.
Як повідомлялося, в лютому 2020 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі України розпочала спеціальне розслідування за заявою Івано-Франківського нафтохімічного заводу "Карпатнафтохім" щодо імпорту в Україну поліетилену, полівінілхлориду (ПВХ) і каустичної соди. Підприємство вимагає введення ввізного мита для імпорту цієї продукції. При цьому учасники ринку і представники профільних бізнес-асоціацій вважають, що розслідування проходить занадто поспішно і без врахування інтересів інших гравців ринку, а введення мита призведе до незворотних наслідків як для полімерного ринку, так і для всієї економіки країни.