Богдан Данилишин: НБУ має повернутись обличчям до економіки

Економіст Богдан Данилишин вважає, що Національний банк України має повернутись обличчям до економіки.

Для того щоб остаточно припинити маніпуляції прихильників збільшення зовнішніх запозичень щодо того, що обмежена участь НБУ на вторинному ринку має супроводжувати якусь небачену інфляцію - пропоную наступне.

Питання участі НБУ в операціях з державними цінними паперами на вторинному ринку можна розглядати у контексті виконання МЕМОРАНДУМУ між Урядом, НБУ та МВФ від січня 2019 року (далі - Меморандум), який формувався в рамках програми EFF для України.

Меморандумом встановлено граничні або цільові значення окремих показників, порушення яких може бути підставою для призупинення чи скасування програми МВФ.

Зокрема, відповідно до Меморандуму, граничний (тобто допустимий) приріст Чистих внутрішніх активів НБУ за 2018-2019 р. мав складати +64 млрд. грн. (в т.ч. за 2019 р. + 47 млрд грн). Приріст чистих внутрішніх активів НБУ є одним з каналів приросту грошової пропозиції в економіці, а компонентом такого приросту може бути чисте придбання ОВДП на вторинному ринку.

Тобто відповідно до Меморандуму з МВФ очікувалось, що протягом 2019 р. чисті внутрішні активи НБУ будуть збільшуватись (навіть не зважаючи на чисте погашення зобов’язань Уряду з ОВДП перед НБУ). Це пояснювалось очікуваннями щодо розширення банківського кредитування економіки та накопичення чистих валютних резервів.

Що маємо по факту:

За 2018-2019 рр. всупереч параметрам Меморандуму відбулось не збільшення, а зменшення чистих внутрішніх активів НБУ - на 106 млрд грн, а за січень-березень 2020 р. - ще на 72 млрд. грн (падіння в 5 разів порівняно з початком 2019 року).

За даними НБУ чисті внутрішні активи на кінець березня 2020 року є в 3 рази меншими порівняно з початком 2019 року.

Такий стан справ, зокрема, пояснюється тим, що:

1) НБУ не проводив операції з рефінансування банків (процес широкого кредитування економіки так і не стартував);

1) НБУ не здійснював купівлю державних цінних паперів на вторинному ринку (протягом 2018-2020 рр. чисте погашення ОВДП перед НБУ становило 36 млрд. грн.);

3) НБУ збільшив обсяг випуску депозитних сертифікатів для поглинання надлишкової банківської ліквідності (гроші самоізолювалися в банківській системі) (протягом 2018-2020 приріст таких коштів становив 48 млрд. грн.).

В результаті люфт допустимого (граничного з точки зору параметрів Меморандуму МВФ) приросту внутрішніх активів НБУ постійно збільшувався і на кінець березня 2020 р. становив:

64+106+72=242 млрд. грн. (методологія Меморандуму МВФ)

64+65+45=174 млрд. грн. (звітність НБУ)

Зважаючи на темпи зростання номінального ВВП за 2018-2020 рр., а також зростання чистих міжнародних резервів НБУ зазначений додатковий приріст монетарної бази вбачається прийнятним.

Довідково: приріст номінального ВВП за 2019 рік становив 11,6%, приріст чистих валютних резервів НБУ (у гривневому еквіваленті) - +50,4%, а монетарна база при цьому збільшилася лише на 5,7% (прирости розраховано як плинні середні). Це говорить про те, що монетарна база не була адекватно розширена відповідно до змін макроекономічних умов в Україні (темпів приросту номінального ВВП).

Зростання гривневого еквіваленту чистих міжнародних резервів в 2019 р. відбувалося, переважно, у результаті надходження валюти від нерезидентів-інвесторів в ОВДП, а в 2020 р – відображало збільшення гривневого еквіваленту резервів після девальвації гривні.

З кінця 2019 р. кон’юнктура фінансового ринку змінилась і Уряд змушений був призупинити активне залучення позичкових коштів через ОВДП. Для поглинання ліквідності НБУ розширив випуск депозитних сертифікатів, внаслідок чого чисті внутрішні активи НБУ скоротились ще суттєвіше.

Фактично зазначене свідчить про те, шо основним каналом приросту грошової бази було не проведення активних операцій Національного банку на грошово-кредитному ринку, а банальне розширення грошової пропозиції після проведення чистих валютних інтервенцій і відповідного зростання чистих зовнішніх активів НБУ.

Як показав аналіз з 2017 по 2020 рік частка чистих внутрішніх активів в структурі активів Національного банку України скоротилася з 53% до 7% (за даними НБУ з 40% до 10%), що підтверджує тезу про те, що в даний час є можливим збільшити чисті внутрішні активи на суму близько 200 млрд. грн.

Як показує аналіз, здійснений членами та експертами Ради НБУ - операції на вторинному ринку ОВДП це не тільки купівля ОВДП у портфель НБУ, а ще і продаж цих цінних паперів. Стаття 54 Закону України "Про Національний Банк України" обмежує інвестиції в ОВДП, тому навіть якщо б Правління хотіло отримати від Ради НБУ мандат на купівлю ОВДП у портфель на інвестиції - це не в силах Ради НБУ, оскільки ст. 54 Закону "Про НБУ" не забороняє НБУ бути на вторинному ринку ОВДП ринку маркет-мейкером, тобто одночасно купувати і продавати ОВДП. Рада НБУ вже зробила все необхідне, щоб надати правлінню можливість для проведення таких операцій.

Експерти Ради НБУ показали, що в нас з одного боку накопичена ліквідність банків на коррахунках і в ДС НБУ, з іншого боку - є Мінфін, який відрізаний від первинного ринку ОВДП через події на вторинному ринку, і є ще третій бік - вузький вторинний ринок ОВДП, де сама поява авторитетного маркет-мейкера могла б привести дохідність до адекватного рівня без значних витрат. Крім того, заявлених на даний час коштів від МВФ та Європейської Комісії та інших донорів не вистачить для фінансування заявленого дефіциту бюджету. І це потрібно розуміти в даний час навіть тим, хто є палким прихильником подальшого накопичення зовнішніх боргів.

Вітаю професійну дискусію.