Валерій Макєєнко: Верховна Рада таки "дала задню" і захистила права орендарів комерційної нерухомості

І попри те, що станом на ранок 15 квітня 2020 року ще не здійснено офіційне оприлюднення вказаного закону "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", сумнівів у його підписанні та опублікуванні не має.

Дослівно: у відповідності до п.14 Закону України  "Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” . Верховна Раду України Ухвалила : Пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) викласти в такій редакції:

14. Установити, що з моменту установлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року №211 (з наступними змінами і доповненнями) і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж всього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Вказані витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов’язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Дана норма не поширюється на суб’єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді".

Аплодуємо!:-)

Зі смайликом.

Залишилось відкрите питання: та хто ж так лоббіював інтереси власників торгівельно – розважальних та офісних центрів, що виборювати "справедливість для орендарів" довелось аж через Закон про зміни до бюджету?

Нагадаю, що практично ідентичне формулювання щодо захисту прав орендарів було ще в "ранковому" законопроекті від 29.03.2020 до Закону № 3275.

Та за загадкових обставин, вже за декілька годин після появи "ранкового законопроекту" редакцію пункту щодо захисту прав орендарів було змінено на банально- знущально – ідіотське формуювання, суть якого полягає у тому. що захищати нікого не потрібно, поза як орендарі і так захищені ст.762 ЦКУ.

Ситуація доволі унікальна: норма Закону прийняла відверто "консультативну форму". Тоб-то, нормою Закону законодавець надав консультацію про те, що приймати нічого по суті захисту прав орендарів він не буде поза як щодо цього наявна діюча норма закону ( ЦКУ).

Знущально?

До речі. День в день з прийняттям Закону № 3275, на сторінці на сторінці Торгівельно – Промислової Палати України вийшла вражаюча публікація з промовистою назвою: "Что такое форс- мажор в юридическом смысле и почему платить зарплаты и по счетам всё равно придётся" ( в якій, до речі, ані слова "про зарплати", але все про  "орендарів" і про те, чим вони завинили перед власниками ТРЦ та офісних центрів).Суть публікації – наче вирок для орендарів: ніякого форс- мажору! Це ваш підприємницький ризик.

Так би і було, якби таки ХТОСЬ інший ( не той хто, поспіхом змінив редакцію законопроекту № 3275), той, хто таки виявив цей знущальний  законотворчий маневр, не переніс би  первинну редакцію законопроекту № 3275 до титульного Закону про зміни до бюджету  ( №3279д).

Знайдіть відмінностіJ: