10 грудня 2010, пʼятницю, 15:45

Могильов одержав антипремію "Будяк року"

За час існування цієї антипремії лише один раз її вдалося особисто передати людині.

Зі слів виконавчого директора Гельсінської спілки, "Анатолій Могильов одержує золотий "Будяк" за свідому політику нехтування правами людини".

Міністр внутрішніх справ України Анатолій Могильов був нагороджений експертною групою Українського Гельсінської спілки з прав людини антипремією "Будяк року-2010".

Зі слів виконавчого директора Української Гельсінської спілки з правах людини Володимира Яворського, "Анатолій Могильов отримує золотий "Будяк" за свідому політику нехтування правами людини та основних свобод".

"І цьому є достатньо широка аргументація, яка складається з фактів і в цілому з політики МВС, що реалізується цього року", - сказав Яворський, уточнивши, що мова йде про збільшення вдвічі насильницьких смертей порівняно з попереднім роком, незаконне перешкоджання мирним зборам і затримання їх організаторів, відсутність незалежних розслідувань незаконних дій міліції, примусове проведення дактилоскопії людей при затриманні міліцією, посилення контролю над переміщенням осіб, а також над іноземцями.

Яворський зазначив, що мета премії - символічна. "Україна - це як поле, де є як корисні, так і некорисні рослини, які символізують корисних і некорисних людей, і просто вказуємо ці будяки, які потрібно висапувати, оскільки вони не просто заважають нам жити, вони заважають нам розвиватися й створюють дуже багато проблем людям у країні", - пояснив він.

Примітно, що за час існування цієї антипремії лише один раз її вдалося особисто передати людині, яка була нагороджена "Будяком".

"Панові Луценко, наприклад, цей "Будяк" вручили прямо в руки, це відбулося на засіданні Громадської ради по правах людини, - зазначив він. - Інші люди звичайно відмовлялися одержувати особисто цей будяк, тому ми посилали їх кур'єрською поштою".

Нагадаємо, що Українська гельсінська спілка з прав людини заснувала антипремію "Будяк долі" в 2006 році з метою привернення уваги громадськості до грубих порушень прав людини, які відбулися в державі протягом року, і стимулюють громадську дискусію щодо небезпечних для прав людини тенденції в країні.