У музеї історії Києва відкриють арт-проект "Можна - не можна" 9 сучасних українських митців
Музей історії міста Києва та Українська асоціація жіночих досліджень в мистецтві (UAFRA) представляють арт-проект "Можна - не можна".
"Усе своє життя ми знаходимось в системі координат "можна-не можна", "дозволено-не дозволено". Подібна система обмежень дозволяє безлічі різних людей мирно співіснувати в суспільстві, розвивати його і розвиватися самим", - зазначають учасники творчого об‘єднання.
Говорячи про майбутню виставку митці підкреслюють, що у першу чергу ця "система" покликана оберігати нашу особисту безпеку, оскільки забороняє нам те, що шкідливо для інших членів суспільства. Набір етичних правил "можна-не можна" ми отримуємо від батьків ще в ранньому дитинстві разом з рекомендаціями шукати певні компроміси в рамках цих правил.
Система "можна-не можна" описує складні взаємини між державою і особистістю: від ліберального "можна те, що не заборонено" до авторитарного "можна те, що дозволено" (державою, громадською думкою або чимось іншим).
У науці "можна-не можна" скоріше не питання сенсу (в пошуку нового треба долати минулі "не можна"), а питання етики самого пошуку, механізму та сфери застосування наукового відкриття.
Що таке "можна" і "не можна" в мистецтві? Яким чином нові підходи, нові техніки, нові теми породжують нові сенси? Під впливом яких чинників сьогодні мистецтвом стає тим, чим раніше не було?
Система координат "можна-не можна" розвивається разом із суспільством, його історичним, політичним, соціальним і культурним контекстом. Нагальне питання: вона є інструментом розвитку та розмаїття, чи обмежувачем свободи думки і творчості?
Чи є дилема "можна/не можна" тотожною опозиціям "свобода/несвобода" і "консерватизм/інновації", або є чимось іншим? Чи знищується історичний зв'язок і спадкоємність відмовою від минулих "не можна"? Чи є прогресом зменшення сенсу дефініції "не можна" і розширенням формулювання "можна"? Або воно породжує нові сенси в рамках категорій "можна" і "не можна"? Де точка балансу між цими категоріями?
Виставка пропонує відкритий діалог між художниками та глядачами на цю тему. Які проблеми з системи координат "можна-не можна" хвилюють сучасних митців? Як трансформується ця система координат у нашу динамічну епоху? Які особисті "можна" і "не можна" стають важливими для художників та відображаються в їхній творчості?
У проекті беруть участь 9 митців з України. Це талановиті автори, які, працюючи з простором, експозицією та глядачем, актуалізують теми глобальних питань сьогодення.
Учасники проекту: Маріанна Абрамова, Ірина Акімова, Анатолій Галицький, Людмила Давиденко, Олег Пінчук, Костянтин Синицький, Володимир Хижинський, Оксана Чепелик, Astian Rey.
Інформаційні партнери: UNN, ArtsLooker, LuckyUkraine, InArt, ArtLine;
Відкриття виставки - 18 вересня о 18.30 в МВЦ Музею історії Києва,вул. Б. Хмельницького, 7.