"Укроборонпром" може втратити в прибутках від експорту озброєнь і військової техніки

Призначення генеральним директором держконцерну Укроборонпром кандидата без досвіду роботи в системі експорту озброєнь і військової техніки призведе до скорочення обсягів збройового експорту.

Надходження від експорту озброєння і військової техніки впадуть відразу після виконання вже підписаних попередниками контрактів, йдеться в статті "Укроборонпром пережив керівництво автодилера, на черзі - менеджер газовидобутку", розміщеної в блозі Діани Михайлової.

За інформацією видання "Страна" з посиланням на джерело, близьке до Укроборонпрому, глава наглядової ради компанії Айварас Абромавічус готовий призначити на посаду гендиректора концерну менеджера від газовидобутку Олексія Тимофєєва.

Як зазначає автор, здобувач крісла керівника концерну, який від імені держави управляє оборонно-промисловим комплексом і веде торгівлю зброєю на зовнішньому і внутрішньому ринках, має мало спільного з майбутньою сферою управління, від слова зовсім.

Олексій Тимофєєв будував кар'єру газовидобувальника в "Смарт Енерджі", філії "Смарт Холдингу" Вадима Новинського, а також в компанії "Гео Альянс", що належить Віктору Пінчуку, пробував свої сили в державній "Укргазвидобуванні", входив до складу правління НАК "Нафтогаз України".

Після роботи за наймом Тимофєєв вирішив спробувати себе у власному бізнес-проекті спільно з росіянином Іллею Пономарьовим, колишнім депутатом російської Державної Думи.

І ось - різкий поворот в сторону державного бізнесу, торгівлі зброєю, ринкових перспектив авіабудування на ДП "Антонов" і індустріальних ринків України. Ні главу наглядової ради Абромавічуса, ні претендента на посаду гендиректора Укроборонпрому, ні іншого представника нової влади, Давида Арахамії не бентежить відсутність досвіду в керівництві структурою, де багато підприємств, що забезпечують національну безпеку, перебувають іноді в дуже непростому фінансовому стані.

Примітно, що загальне керівництво галуззю на посаді  глави наглядової ради концерну здійснює менеджер, який не зміг забезпечити імпортозаміщення українського авіапрому, коли керував Міністерством економічного розвитку і торгівлі в 2014-16 роках.

Саме під керуванням МЕРТ і міністра Айвараса  Абромавичуса перебували до переходу в Укроборонпром підприємства національного авіабудування - "Антонов", Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, Завод №410 цивільної авіації. І всі ці підприємства не змогли відновити своє виробництво після відмови України від коопераційних зв'язків з російськими підприємствами.

Рішення, продиктоване конфліктом на сході України, приймалося РНБО України в 2014 році із застереженням, що підприємства, які втратять російських постачальників і ринок, отримають схему імпортозаміщення для переорієнтації на ринки західних країн.

А в будь-якому літаку Антонова комплектуючих російського виробництва - понад 60%. І це питання було в компетенції МЕРТ, але, як уже зазначалося, міністр Абромавічус так і не забезпечив авіабудування продовження роботи у вигляді нових схем поставки деталей західного виробництва. Як наслідок - українські авіазаводи повністю припинили випуск нових літаків ще в 2015 році, як тільки закінчилися запаси комплектуючих з країни-агресора.

У такій же ситуації опинилася космічна галузь і суднобудування. Саме катастрофічне становище в літакобудуванні призвело до висновку підприємств з підпорядкування МЕРТ до складу Укроборонпрому.

У кріслі голови наглядової ради Укроборонпрому Абромавічус обіцяє зайнятися підвищенням прибутковості концерну і відмовою від "непрофільних" або неліквідних активів. На його думку, управління держвласністю має наближатися до стандартів приватного бізнесу. Можливо, в агропромі або виробництві товарів народного споживання такі плани доречні.

Однак, в сфері, яка забезпечує національну безпеку, бажання позбутися від збиткових підприємств і залишити прибуткові може призвести до втрати цілих напрямків, на відновлення яких у держави немає ні ресурсів, ні фахівців. Нові розробки зброї і впровадження їх у виробництво при президенті Порошенку були мантрою, яка не мала ніякого відношення до реального життя.

І зараз немає особливих надій на зміну ситуації. Тому що нові "технократи" в особі Абромавічуса і його колег по партії влади хочуть зайнятися "реформою" Укроборонпрому замість порятунку дихаючих на ладан виробництв.

Адже набагато цікавіше зводити скляний офіс і переставляти кадри на свій розсуд, запрошувати колишніх газовиків, які перейшли на викладацьку роботу, на управління структурою і три роки проводити аудит державного концерну. Просто золоте дно для байдикування.

В історії Укроборонпрому вже був період управління "менеджером" зі сторони. У 2014 році Порошенко призначив на керівництво концерном Романа Романова. Людина була дуже близька до машинобудування: займався продажем дорогих автомобілів в автосалоні міста Херсона, представляв кандидата Порошенка на виборах 2014 року.

Виявилося, що мало бути довіреною особою президента України у всіх сенсах цього слова. При гендиректорі Романові показники Укроборонпрому просто впали. Навіть геніальна українська статистика не змогла прикрити цифрами катастрофічні результати керівництва херсонського "варяга" і його команди.

Тепер історія повторюється. "Варяги" в особі Абромавічуса, Арахамії і, можливо, Тимофєєва просто горять бажанням пореформувати і покерувати галуззю, яка сильна професіоналізмом і внутрішньою корпоративною культурою.

Чим це закінчиться, вже зараз можна передбачити. Надходження від експорту озброєння і військової техніки впадуть відразу після виконання вже підписаних попередниками контрактів, як це і сталося при Романові. Нових контрактів чомусь не з'явиться, а колишні інозамовники чомусь знайдуть інших партнерів. І винні в цьому будуть аж ніяк не "технократи", а хто завгодно - Кремль, шпигуни, марсіани, "папереднікі" і "неправильні бджоли". А нові керівники знову розбіжаться в невідомих  напрямках, але з гордо піднятою головою.

Судячи з усього, ці плани можуть отримати своє реальне втілення.