Після виборів Президента в Габоні почалися безпорядки проти "білих" і французів

На виборах здобув перемогу Алі Бонго, син колишнього президента країни, який помер у червні після 41-річного правління країною.

Переможцем позачергових президентських виборів у Габоні оголошений Алі Бонго – син глави держави Омара Бонго, що помер в червні цього року від раку, який провів у президентському кріслі 41 рік.

Міністр внутрішніх справ Габону Жан-Франсуа Ндонгу оголосив у четвер, 3 вересня, що, за підсумками голосування, яке відбувся 30 серпня, Алі Бонго одержав 41,73% голосів, а його основні суперники Андре Мба Обаме (незалежний кандидат Андре Мба Обаме, який був міністром в уряді Габону) і Пьєр Мамбунду (ветеран-опозиціонер, лідер Габонського народного союзу) - відповідно 25,88% і 25,22%.

Тепер підсумки виборів повинні бути затверджені конституційним судом Габону.

Звістка про перемогу Алі Бонго викликала масові безпорядки в столиці країни Лібревілі та Порт-Жантилі. У Лібревілі юрби маніфестантів громлять будинки й автомобілі, закликаючи до різанини "білих" і "французів", у Порт-Жантилі було звільнено ув'язнених з в'язниці.

Генеральне консульство Франції підпалено в економічній столиці Габону - Порт-Жантилі. Це місто - традиційний оплот відомого опозиціонера Пьєра Мамбунду, який теж був кандидатом на виборах і заявляв про свою перемогу.

Безпорядки влаштувала опозиція, яка вважає, що шляхом махінацій з підрахунком голосів у влади втримується родина Бонго, яка всі ці десятиліття присвоювала левову частину доходів нафтовидобувної держави, будуючи десятки розкішних резиденцій у Франції.

Безпорядки проходять під гаслами "Бий французів! Франція, геть із Габону! Ми по горло ситі французькими колоністами!". Опозиція обвинувачує Париж у заступництві родині Бонго. У Габоні живе найбільша в Африці французька громада.

73-річний Омар Бонго помер 8 червня в Барселоні, де перебував на лікуванні. Він очолював Габон з 1967 року й був абсолютним рекордсменом на африканському континенті з тривалості правління.

Тимчасово виконуючою обов'язки президента після його смерті була призначена голова Сенату Роза Франсина Рогомбе. Конституція зобов'язувала її організувати й провести президентські вибори протягом 45 днів.