Тімоті Снайдер: потрібно запровадити українську російську мову із власними стандартами
Дослідник Східної Європи, автор книги "Чорна земля" Тімоті Снайдер вважає, що потрібно запровадити українську російську мову із власними стандартами.
Про це Снайдер сказав в інтерв'ю "Громадському".
Я - за українізацію. Вважаю, що повинна існувати мова, якою говорять у політиці і публічному житті, і цією мовою має бути українська.
Якби це залежало від мене, то я би хотів, щоб у приватному житті між собою українські дипломати говорили українською, а не російською. Щоб українські вчителі на перервах спілкувалися українською, а не російською. Щоб українські політики говорили між собою українською. Щоби президент на зустрічах з українським бізнесом говорив українською.
Якби це залежало від мене, то в суспільному житті було б більше української.
Однак, якщо у вашій країні існує важлива друга мова, - і так буває деінде у світі - то ви повинні мати якусь власність над цією мовою.
Українська ситуація вкрай незвичайна. Ненормально, коли у вас є ще одна важлива мова, але не ви визначаєте її стандарти і правила.
Світова норма - це коли ви самі пишете власні словники, підручники, самі обираєте правила правопису та граматику. Я говорю американською англійською. І з першого погляду можу сказати, чи текст написаний британською англійською чи американською. Я пропоную зробити так, як це відбувається у світі.
Іншими словами, Україна дає Росії абсолютно неприродну перевагу, не створюючи стандарт російської мови в Україні самостійно, не створюючи власні словники російської мови для України. Це означає, що українці не можуть сказати, звідки російськомовна людина - з Росії чи з України.
Крім того, це дозволило б українцям говорити російською так, як не говорять у Росії. Ви б дозволили українським журналістам, студентам писати українською версією російської.
Я говорив про це в 2014-му. Це важливо для мене не тому, що мені важлива російська мова, а тому що для мене важлива Україна, і щоб в Україні були інститути, які дозволяли мові та культурі нормально розвиватися.
Але є ще один аспект: це наступальна зброя. Це не просто захист. Якщо ви самі визначаєте стандарти російської мови в Україні, то захищаєте себе від Росії та створюєте можливість наступальних політичних дій проти Росії.
Просто зараз Росія каже всім, що Україна - репресивна країна. Якби у вас була офіційна українська версія російської мови, це був би вагомий аргумент проти російської пропаганди.
Ви також можете сказати - насправді ми підтримуємо російську мову, і висловити ще один правдивий аргумент: у Росії немає свободи слова, а отже хтось інший повинен потурбуватися про свободу висловлювання російською.
У нас є свобода слова, отож і ми можемо бути місцем, де російською говорять вільно. Це було би не тільки правдою, а й чудовим аргументом для Заходу, який не зовсім розуміє ситуацію в Україні.
Якби Державний інститут російської мови існував, він мав би три складники.
Перший - створення стандарту української версії російської мови та відповідні словники і підручники.
Другий - ви би надавали притулок письменникам, які приїздять з країн, де говорять російською: чи це Казахстан, Азербайджан або ж сама Росія.
І, по-третє, ви б могли розповідати про Росію. І тут я бачу можливість для України використати на свою користь те, що в Україні знають російську.