Конфігурацію парламенту визначать мажоритарники, – експерти
В одномандатних округах більші шанси на перемогу мають досвідчені депутати, які давно працюють у регіонах і знають проблеми громад. У разі перемоги вони можуть стати професійною опорою нової владив парламенті.
Про це йшлося під час круглого столу на тему "Парламентські перспективи: хто формуватиме склад наступного парламенту?", організованого з ініціативи ГО "Український Центр суспільного розвитку" в прес-центрі інформагентства "Українські новини" 21 червня.
На думку керівника політико-правових програм "Українського Центру суспільного розвитку" Ігоря Рейтеровича, серед партій виборці схильні обирати "бренд", який подобається. Але в одномандатних округах інакша ситуація – тут охочіше голосують за тих, хто заслужив довіру конкретними справами і добре знає проблеми територій. Тому ті депутати, які працювали у своїх округах раніше, мають кращі шанси на перемогу, ніж нові обличчя.
"Якою б не була конфігурація майбутньої коаліції у парламенті, вона неможлива без мажоритарників. Вони і визначать долю нової Ради. Український досвід свідчить, що провладна коаліція поповнюється самовисуванцями, готовими підставити новій владі плече і водночас дбати про інтереси місцевих громад. Досвідчені мажоритарники можуть стати професійною опорою, яка збалансує коаліцію", - вважає Рейтерович.
Експерти одностайні в тому, що формування парламентської більшості лише з представників президентської партії "Слуга народу" малоймовірне. Якщо ж воно станеться, то матиме негативні наслідки для країни.
"У новій Верховній Раді поєднання досвіду й молодості може дати якість роботи. Водночас акумулювання влади в руках одної партії є небезпечним для самої демократії", - вважає політолог Олександра Решмеділова.
Політолог Ростислав Балабан переконаний, що монопартійна коаліція в підсумку невигідна самій президентській політсилі, оскільки вона одноосібно відповідатиме за все, що відбувається в державі – в тому числі невдачі. Це врешті-решт, призведе до глибокого розчарування виборців.
Експерти вказують на засилля виборчих технологій клонування – не лише щодо прізвищ кандидатів у бюлетенях, а й партійних брендів і організацій. Технологія клонів широко застосовувалася в часи президентства Віктора Януковича.
Політтехнолог Олег Пастернак вважає, що політика дедалі більше скидається на інфократію – владу медіа.
"Політика стала споживацькою, гіпер-медійною. Канали перетворено на медійних монстрів. Образи, створені в соціальних мережах Facebook, Instagram, з легкістю захоплюють масову свідомість", - констатує політтехнолог.
Тетяна Ілюк, експерт з інформаційних та медійних технологій ГО "Український Центр суспільного розвитку", закликала протидіяти неетичним виборчим технологіям та дезінформації у ЗМІ.
"Зараз засівають не лише гречкою, а більше фейками. У підсумку ці інформаційні війни і медіа-кілерство негативно впливають на суспільство. Не захищені і кандидати, проти яких часто працює ціла олігархічна медіа-машина. Таких випадків все більше. Проти таких технологій дуже важко боротися. Жоден з кандидатів не застрахований від такої травлі. Тому експертне середовище, журналісти й активісти повинні відстежувати подібні речі і боротися з ними бо це загроза і виклик всім нам", - каже Тетяна Ілюк.