Литвин: цензури в ЗМІ з боку держави немає

Зі слів спікера, кожен чиновник "повинен повісити у своєму кабінеті гасло: "Піклуйся про свободу слова, поки ти при владі, тому що потім, коли опинишся в опозиції, буде пізно".

Держава не цензурує українські засоби масової інформації. Про це заявив спікер парламенту Володимир Литвин у вівторок, 12 жовтня, під час зустрічі із представником ОБСЄ з питань свобди ЗМІ Дунею Міятович, повідомляє інформаційний центр Верховної Ради.

Керівник парламенту навів статистичні дані, згідно з якими в державні реєстри України внесено 1672 телерадіоорганізації, і тільки 27 з них є державними. За даними Книжкової палати, сказав він, цього року в Україні кількість газет і журналів досягла 2296, у т.ч. більш як 700 комунальних, що підлягають приватизації.

"Таким чином, майже 100% ЗМІ перебувають у приватній власності. Держава ні інституціонально, ні організаційно, ні фінансово не здатна контролювати, цензурувати й навіть системно регулювати їхю діяльність, - зазначив він. - Роль держави як регулятора на ринку засобів масової інформації зведена до мінімуму, і сукупна роль ЗМІ перевищує вагу держави в суспільних відносинах".

"ЗМІ часто створювалися або скуповувалися, як "оборонні" і "наступальні" інструменти для захисту приватних і корпоративних інтересів власників, - зазначив керівник парламенту. - Із цього можна зробити ще один висновок: в Україні ЗМІ не стали інструментом і складовою громадянського суспільства".

Міятович назвала "гарним сигналом" заяву Президента Віктора Януковича про необхідність підтримки свободи ЗМІ, вказавши на важливість здійснення "реальних кроків" на цьому шляху.

Вона високо оцінила зусилля України на шляху здійснення демократичних реформ, разом з тим зазначивши, що зараз ситуація в сфері ЗМІ "не дуже "рожева". Зокрема, вона висловила стурбованість щодо деяких норм законопроектів, які готуються до розгляду в парламенті, і заявила про готовність очолюваного нею офісу провести правову експертизу відповідних проектів законодавчих актів. "Моє завдання полягає в тому, щоб не критикувати, а надавати всебічну допомогу в зазначених питаннях країнам-членам ОБСЄ", - сказала Міятович.

Литвин у свою чергу зазначив, що питання про діяльність ЗМІ в Україні й свободу слова "є чутливою темою", і підкреслив важливість ретельного аналізу ситуації в інформаційному просторі.

Зокрема, сказав він, важливо не допустити монополізації інформаційного простору. У цьому контексті, торкаючись питання роздержавлення комунальних друкованих ЗМІ, керівник парламенту висловив думку, що "пріоритет мають отримати журналістські колективи".

Литвин також повідомив, що найближчим часом парламент буде розглядати в другому читанні законопроект про доступ до публічної інформації, й запропонував, щоб офіс представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ направив свої висновки й рекомендації до цього документа.

Голова Верховної Ради також заявив, що парламент "виважено підійде" до розгляду інших законодавчих актів щодо діяльності ЗМІ, зокрема, у частині регулювання інтернет-простору, і запевнив, що ці питання будуть розглядатися з урахуванням світового досвіду. Окремим напрямком діяльності парламенту Литвин назвав приведення вітчизняного законодавства в сфері ЗМІ у відповідність до європейських стандартів, зазначивши, що Комітет з питань свободи слова й інформації, який очолює представник опозиції, матиме підтримку Верховної Ради.

При цьому Литвин вважає за необхідне порушити питання й про "проблему свободи образ і наклепу" в ЗМІ, особливо щодо різного роду політичних замовлень.

"У мене немає підстав говорити про згортання демократії, - підсумував Литвин. - Вірю, що влада добре засвоїла необхідність вести діалог зі ЗМІ на основі закону, відповідальності й доброзичливості, і вірю, що в Україні буде й зустрічний рух - не буде поділу на "своїх" і "чужих", де "чужих" можна поливати брудом, а "своїх" виставляти як ікону".

З його слів, кожен чиновник "повинен повісити у своєму кабінеті гасло: "Піклуйся про свободу слова, поки ти при владі, тому що потім, коли опинишся в опозиції, буде пізно".