Ворожіння у переддень свята Андрія Первозванного: як ворожили в колишні століття

Завтра, 13 грудня, православні християни відзначають день Андрія Первозванного, одного з 12 апостолів. На Андрія серед дівчат поширений звичай ворожити на женихів. Про те, які ворожіння поширені в святковий день зі стародавніх часів, розкажуть Українські Новини.

Ім'я святого в перекладі з давньогрецької означає "мужній", "відважний" або просто "чоловік". Ще з часів Київської Русі вважали, що він уособлює чоловіче начало, тому дівчата і жінки в цей день ворожили, намагаючись знайти судженого або звернути на себе увагу певного чоловіка або хлопця.

В першу чергу молоді дівчата намагалися викликати віщий сон, в якому хотіли побачити свого майбутнього нареченого. Для цього під подушку клали шматочок дерева з паркану вподобаного хлопця або чоловічу шапку, додавали дзеркальце, ніж і трошки куті, а під ліжко ставили миску з водою. Частіше зустрічався більш простий спосіб: під подушку клали шматок хліба і виголошували нині відому фразу "Суджений-ряджений, приходь до мене поїсти".

Також серед способів зустріти уві сні коханого зустрічався і такий, коли дівчина сіяла в горщику із землею льон і над ним читала "Отче наш" стоячи, сидячи і навіть лежачи по 9 разів, після чого вимовлялося наступне: "Святий Андрію, я на тебе льон сію, дай же мені знати, за ким я буду той льон рвати". Потім потрібно було лягти спати, поставивши під ліжко засаджений льоном горщик.

На заміжжя ворожили і на фруктових деревах – у них зрізали гілочку і ставили її в будинку у воду. По Різдву судили про те, як скоро дівчина вийде заміж: якщо на гілці розпустилися листочки, то весілля чекати вже навесні.

Напередодні свята, вночі на 13-е, дівчата збиралися разом, щоб поворожити. Вони записували різні імена на листочках і витягували по черзі – яке ім'я випало, так і буде звати майбутнього нареченого. Або вибігали на вулицю ще ввечері і запитували у перших зустрічних перехожих імена. Перше почуте ім'я буде й у судженого.

Також, принісши додому в'язанки дров, їх рахували, і, якщо набирали парну кількість, це обіцяло швидке весілля. При цьому брали в руки поліно і судили по ньому про багатство коханого: якщо воно гладке – юнак буде бідним, а якщо з великою кількістю сучків – багатим.

Серед ворожінь були і ті, в яких доводилося кидати чобіт. При цьому, поки він не приземлиться, не можна відкривати очі і рухатися. В якому напрямку впаде носком, звідти й прийде наречений.

Щоб ворожіння на свято були точними і не брехали, ті, хто планував ворожити, дотримувалися  Різдвяного посту, що почався у кінці листопаду, і обов'язково зверталися до Андрія Первозванного.

Як повідомляли Українські Новини, в які зимові свята прийнято ворожити.

Раніше ворожили в свято Введення в храм Пресвятої Богородиці.

А також триває Різдвяний піст: правила харчування.