Доходи приватних майданчиків для проведення держзакупівель через ProZorro становлять 0,5 млрд гривень на рік

Журналіст Сергій Лямець стверджує, що система електронних публічних і державних закупівель ProZorro є не соціальною ініціативою, а продуманим бізнесом з обслуговування держзакупівель. Доходи приватних електронних торгівельних майданчиків, що приєднані до системи ProZorro та функціонують з її допомогою, складають близько 500 млн гривень на рік.

Про це журналіст повідомив у своєму блозі на веб-сайті "Українська правда".

"Я довго шукав підтвердження того, що Prozorro - це бізнес. І ось, знайшов. Мені прислали цифри звітності про результати роботи електронних торгівельних майданчиків. Ймовірно, ви знаєте, що Prozorro - це хаб. Тобто, посередник. Держзакупівлі проводяться через 24 електронні майданчики, які приєднуються до Prozorro, що пов'язує їх між собою. На них й осідають основні гроші", - написав Лямець.

Рахункова палата України в звіті за травень поточного року перерахувала 6 найбільших електронних торгівельних майданчиків:

• "ДержзакупівліОнлайн";
• "ЗАКУПКІ.ПРОМ.УА";
• НТП "Інформаційні технології";
• "Е-Тендер";
• "Приватбанк";
• "Ньютенд".

Перераховані найбільші майданчики та ще 18 інших вказані на офіційному сайті ProZorro.

Також журналіст опублікував таблицю, що демонструє валовий дохід за 2017 рік кожної приватної електронної торгівельної площадки. Слід зазначити, що не весь зазначений чистий дохід від реалізації продукції є виручкою від роботи через Prozorro, але левова частка - однозначно є. Хоча звітність декількох організацій відсутня, варто звернути увагу лише на 2 майданчики "Приватбанку". Саме через них можуть "проходити" значні суми грошей.

За даними Рахункової палати України, основні потоки грошей обслуговують 5-6 електронних майданчиків. Аудитори оцінили річні обороти 5 найбільших майданчиків у розмірі 473 млн гривень. За інформацією журналіста, річний оборот всіх 24 посередників, окрім "Приватбанку" та ще 3 дрібних майданчиків, становить 457,6 млн гривень.

"Що стосується Prozorro, то її фінансують рівно настільки, щоб вона могла працювати. Мені важко сказати, скільки отримує державне підприємство "Прозорро", а скільки організація Transparency International, яка є власником Prozorro та Prozorro.Продажі. Але ось характерний приклад. У 2017 році Державне підприємство "Прозорро" отримало від 27 майданчиків 82 млн гривень, але частину цих грошей потім повернуло назад", - уточнив Лямець.

Ще існує стаття фінансування закупівельних процедур за допомогою грантів, що виділяються іншими державами. Наприклад, в рамках європейської програми "Контракт з будівництва держави" лише на реформу закупівель в 2015 році обіцяли виділити 13,125 млн євро. Чи були виділені ці гроші, невідомо.

Також на гармонізацію системи держзакупівель України зі стандартами ЄС у 2015 році були виділені 4 млн євро. Гроші освоїла компанія Crown Agents, через яку Міністерство охорони здоров'я України закуповує препарати для онкологічних хворих. Цікавим є той факт, що Crown Agents використовують в своїй риториці вираз "зекономили на держзакупівлях" - ці ж слова регулярно виголошує перший заступник міністра економіки Максим Нефьодов.

"А значить, Prozorro - це не лише соціальна ініціатива, а й продуманий бізнес. Продуманий він був, швидше за все, ще при Вікторі Януковичі, але хтось зумів вчасно розгледіти велику перспективу у вигляді грошей за користування електронною системою закупівель", - підкреслив журналіст.

Відносно одного з ключових майданчиків Prozorro (Держзакупівлі.ОНЛАЙН) з річним оборотом у розмірі 90 млн гривень була здійснена спроба рейдерського захоплення. 24 вересня прокуратура Києва оголосила підозру 4 особам, які причетні до незаконного заволодіння часткою компанії ТОВ "Держзакупівлі.ОНЛАЙН".

"Цих людей можна зрозуміти. Вимальовується непоганий тихий бізнес на обслуговуванні держзакупівель, поки якийсь молодий громадянин у бороді всіляко оспівує бренд Prozorro. Можливо, навіть ця молода людина є частиною задуму. Може, коли-небудь порадує нас розповіддю", - підсумував Лямець.

Як повідомляли Українські Новини, раніше засоби масової інформації розвінчали міфи про надійність Prozorro та перерахували недоліки й загрози у роботі електронному системи держзакупівель.