Киргизький правозахисник засуджений до довічного ув'язнення

Таке рішення прийнято всупереч протестам правозахисних організацій, які заявили, що приводом для переслідування Аскарова стали його спроби зібрати інформацію про дії силових структур у ході погромів.

У Киргизстані ухвалено вирок правозахисникові, представникові узбецької громади Азимжану Аскарову. Він засуджений до довічного ув'язнення. Правозахисника обвинувачували в причетності до червневих безчинств на півдні країни.

Таке рішення прийнято всупереч протестам правозахисних організацій, які заявили, що приводом для переслідування Аскарова стали його спроби зібрати інформацію про дії силових структур у ході погромів, а в ході слідства силовики піддавали його катуванням.

Азимжан Аскаров, лідер правозахисної організації "Воздух", був затриманий 15 червня. Йому висунули обвинувачення за цілою низкою статей Кримінального кодексу: "спроба захоплення заручника", "розпалювання національної ворожнечі", "масові безчинства", "співучасть в убивстві".

За твердженням силовиків, Аскаров нібито закликав жителів Базар-Коргонського району (Джалал-Абадської області) до безчинств, брав участь у блокуванні автодороги разом із представниками місцевої узбецької діаспори, а також підбурював юрбу до нападу на співробітників міліції. Слідство стверджує, що правозахисник причетний до вбивства одного з місцевих міліціонерів.

Сам правозахисник не визнав себе винним.

За інформацією агентства "Фергана.Ру", незадовго до затримання Аскаров збирав інформацію про жертв безчинств, документував факти погромів і мародерства.

Крім іншого, як розповів брат правозахисника, він став свідком того, як "група міліціонерів супроводжувала погромників, не намагаючись їх зупинити". Аскаров зняв інцидент на відео.

Після затримки Аскарова низка джерел повідомила, що в міліції його піддають катуванням (зі слів брата правозахисника, міліціонери в такий спосіб намагалися довідатися, де перебуває відеокамера із записами).

На його захист виступили як киргизькі, так і закордонні правозахисники. Human Rights Watch, зокрема, заявила, що влада "відверто порушує його права". Киргизька влада заперечує обвинувачення в зловживаннях.

Як повідомляли Ukranews, масові безпорядки на півдні Киргизстану почались 11 червня через зіткнення між киргизькою й узбецькою молоддю. За останніми офіційними даними, в результаті зіткнень загинула як мінімум 191 особа. Близько 2 тисяч осіб отримали поранення.

Раніше один із лідерів узбецької громади заявив, що в киргизькому Джалал-Абаді загинули 700 місцевих узбеків.

У свою чергу, в ООН заявили, що через безладдя на етнічному ґрунті свої будинки були змушені залишити не менш як 400 тис. жителів країни: в Узбекистан перебігли від 75 до 100 тисяч осіб, а ще 300 тисяч знайшли собі притулок в інших країнах, а також на території інших регіонів Киргизстану.

Глава тимчасового уряду країни Роза Отунбаєва заявила, що офіційні дані про кількість загиблих під час безпорядків на півдні Киргизстану, можливо, занижені в десять разів.

Незабаром після закінчення погромів стали надходити повідомлення про те, що в ході зачищень, що проходили на півдні країни, міліція вдавалась до численних зловживань.

Правозахисники свідчили, що затримки й обшуки проводилися насамперед в узбецьких кварталах і селах (при тому що узбецька громада найбільше постраждала від погромів) і супроводжувалися побиттями й грабежами.

Генпрокуратура країни висунула обвинувачення у сепаратизмі, розпалюванні національної ворожнечі й організації масових безчинств лідерам узбецької діаспори.