Палиця звернувся до генконсульства Польщі по допомогу у подоланні схем "човникового бізнесу", – ЗМІ

Ігор Палиця, голова Волинської облради. Фото: hubs.ua

Голова Волинської обласної ради Ігор Палиця написав офіційного листа до Генерального консульства Польщі в Луцьку Вєслава Мазура із пропозицією об’єднати зусилля задля подолання схеми "човникового бізнесу" та контрабанди на волинській митниці.

Про це повідомило інтернет-видання "Волинські новини", передають Українські Новини.

"Існує обґрунтована підозра, що відбувається це за сприяння посадових осіб Волинської митниці ДФС (Держаної фіскальної служби) та територіальних органів прикордонної служби України", - йдеться у листі голови Волинської облради.

Одна із пропозицій Палиці – забезпечити спільний доступ до польських митних баз, аби мати достовірну інформацію щодо товарів, які ввозяться в Україну, та об’єднати представників обох держав, створивши групу, яка б займалися подоланням схем.

РЕКЛАМА

Суть нової схеми, проти якої бореться очільник обласної ради, на початку червня 2018 року розкрив колишній очільник митниці Волинської області Петро Євтушок у журналістському розслідуванні Євгена Плінського. "Ввозиться товар, за який державі треба сплатити податки. Подрібнена партія комерційного товару виходить з польської митниці із документами. На нашу митницю мікроавтобуси заїжджають як неопломбовані, а в документах буси показуються, як порожні, відповідно й сплачувати з них податки не треба", - розповів Євтушок.

За його словами, головний організатор схеми – начальник Волинської митниці Віктор Кривіцький, який вимагав від начальників зміни фотографувати такі мікроавтобуси, аби мати змогу контролювати грошовий трафік сірого кеша за пропуск завантажених машин через кордон без догляду. Такса за пропуск таких машин становила від 200 до 1 000 доларів за 1 автомобіль.

Прокуратура Волинської області завела справу по факту ухилення від податків в особливо крупних розмірах.

Нагадаємо, купуючи в Польщі будь-який товар для власного користування та вивозячи його за кордони ЄС, українець має право на повернення сплаченого там ПДВ та не сплачує ввізне мито та податки в Україні, якщо везе товар вартістю до 500 євро для власного вжитку. Пільги, встановлені для громадян, використовують спритні ділки, які наймають мешканців прикордонних районів України, для перевезення комерційних партій товару без оподаткування. Тільки у 2017 році було ввезено таким чином імпорту на 50 млрд гривень, а бюджет недоотримав 15 млрд гривень податків.

РЕКЛАМА

З 1 січня 2018 року запрацювали нові правила розмитнення імпорту: українці й надалі можуть ввозити в Україну неоподаткований товар до 500 євро для власних потреб, але тепер лише раз на 3 дні при умові перебування за кордоном 24 години. За словами в. о. голови ДФС України Мирослава Продана "громадяни, які використовували норми податкового кодексу для подрібнення комерційних партій товару для уникнення оподаткування, припинили свою діяльність". За даними міністерства фінансів Польщі лише за січень 2018 року кількість "човникових" перевезень зменшилася майже у 2 рази, забезпечивши надходження до бюджету 1,3 млрд гривень.

Експерти та бізнес вимагають у Верховної Ради закріпити цей успіх в боротьбі з товарною контрабандою та привести Митний кодекс у відповідність до "24 годин" в Податковому кодексі, синхронізувавши законодавство.

Натомість народний депутат України Андрій Антонищак (фракція "Блок Петра Порошенка") зареєстрував законопроект №7484, яким він хоче прибрати норму "24 години", що повністю вихолощує протидію схемі та повертає "човників" на кордон.

17 травня 2018 року Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики із порушенням регламенту своїм рішенням підтримав законопроект Антонищака, передавши його для голосування в зал Ради. І це незважаючи на те, що законопроект не підтримав Кабінет Міністрів України та віце-прем‘єр-міністр Степан Кубів як такий, що поверне контрабандні схеми на кордон. Також, проти законопроекту висловилися в Міністерстві фінансів України, Європейській бізнес-асоціації та широкому об’єднанні 65 вітчизняних бізнес-асоціацій "Українській раді бізнесу".

РЕКЛАМА
ГОЛОВНЕ