За підсумками "Радіо Марафон Різноманітність" випущено книгу з інтерв'ю представників національних груп

В Україні завершився проект "Радіо Марафон Різноманітність", за підсумками якого була випущена і презентована книга з інтерв'ю представників різних національних груп. Заключна прес-конференція проекту пройшла в прес-центрі Українських Новин.

Проект проводився на територіях Кіровоградської, Херсонської та Житомирської областей за підтримки Чорноморського фонду регіональної співпраці.

Він мав на меті підняти національний дискурс щодо запобігання конфліктів і зменшення дискримінації представників етнічних груп і внутрішньо переміщених осіб і включав в себе проведення тренінгів, моніторингів та серію інтерв'ю з представниками національних меншин на "Громадському Радіо" в 2017 році.

"Ми хотіли в програмі, яка виходила на "Громадському Радіо" звернути увагу на те, як живуть етнічні групи в Україні, з чим вони стикаються, з чим борються, чим вони пишаються", - зазначила координатор громадської організації "Прес-клубу реформ "(Кропивницький) Вікторія Талашкевич.

Всі інтерв'ю в рамках програми "П'ята графа" були зібрані і видані у формі книги, яка розповсюджується безкоштовно - її отримають представники національних груп в трьох областях, а також книгу може отримати кожен бажаючий, звернувшись до Прес-клубу в Кропивницькому.

В інтерв'ю 10 представників різних етнічних і національних груп розповіли про проблеми, з якими стикаються меншини, їх традиції, мову і життя в Україні.

Не обійшлося і без політичних тем.

Так, представник польської громади Олександр Полячок в інтерв'ю зазначив, що, на його думку, українці мають право на героїзацію борців за незалежність, проте потрібно утриматися від поверхневої героїзації суперечливих осіб, залишивши це на майбутнє для об'єктивного розгляду.

При цьому він підкреслив, що в Польщі є багато героїв, які з точки зору України виглядають як антигерої.

Крім дослідження проблем національних меншин в рамках "Радіо Марафон Різноманітність" проводилися різні заходи для внутрішньо переміщених осіб.

"Ми проводили моніторинги щодо переселенців: що для них є в Херсоні, які програми навчання, тренінги, які є можливості і що взагалі робить влада в Херсоні для переселенців", - розповіла активістка центру "Успішна жінка" Іраїда Геращенко.

За її словами, в рамках проекту було проведено тренінг для жінок-переселенок, який стосувався візуалізації інформаційних компаній.

В ході тренінгу його учасниці вчилися створювати дизайн для таких компаній, наприклад, з метою просування бізнесу.

При цьому деякі учасниці створили свої сторінки з інформацією про власний бізнес і стали використовувати соціальні мережі для інформування потенційних замовників про свою роботу.

Керівниця Житомирського прес-клубу Ірина Новожилова повідомила, що ідентичні заходи проводилися і в Житомирській області.

В результаті проведених тренінгів їх учасники почали активніше просувати свій бізнес в соцмережах.

При цьому Новожилова звернула увагу на убоге висвітлення проблем внутрішньо переселених осіб в засобах масової інформації.

"Дуже мала кількість інформації про внутрішньо переселених осіб, хоча там є про що писати, це дуже проблемна категорія", - повідомила вона.

За словами Новожилової, взаємодія переселенців з місцевими органами влади і громадськими організаціями існує, однак практично не висвітлюється.

Як приклад, вона розповіла про різдвяний ярмарок, який був організований за допомогою переселенців з метою допомогти дітям-сиротам.

В ході ярмарку переселенці з благодійною метою продавали товари власного виробництва, але ніякої реакції на цю подію в ЗМІ не було.

Також Новожилова наголосила на важливості збереження різних культурних ідентичностей.

"У нас є проблема в тому, що деякі етнічні групи вже майже повністю асимілювалися, а ті, які не асимілювалися, після розвалу Союзу масово емігрували", - прокоментувала вона.

За словами Новожилової, в Житомирській області проживає найчисленніша громада поляків, також в регіоні живуть чехи, євреї, німці та роми.

При цьому деякі представники меншин, наприклад, роми, стикаються з нетолерантним ставленням до себе.

Роль медичної сестри між представниками різних національних і етнічних груп підкреслила очільниця Херсонського обласного відділення Всеукраїнської асоціації корейців Людмила Видриган.

"Я вважаю, що такі знайомства з іншими національностями, які проживають в різних областях, - це потрібно, це об'єднує", - сказала вона.

За її словами, в Херсонській області зареєстровані представники понад 100 національностей, але активними в громадському полі є лише 15 громад.

Видриган вважає, що для повноцінного представлення своєї культури в суспільстві потрібно більше про неї говорити.

При цьому вона відзначає достатню толерантність суспільства до представників національних меншин.

"Я прожила в Україні понад 40 років, і я б не могла сказати, що відчуваю якесь відторгнення або неприйняття", - підкреслила вона.