ЗМІ: Україна може втратити картини Глущенка, що коштують 2 млн доларів
Україна може втратити право на володіння п'ятдесятьма картинами відомого художника Миколи Глущенка. Їх ринкова вартість, за оцінками експертів, становить не менш як 2 млн. доларів.
Україна може втратити права на володіння п'ятдесятьма картинами відомого художника Миколи Глущенка. Їх ринкова вартість, за оцінками експертів, становить не менш як 2 млн. доларів. Про це повідомляє видання "Комерсант-Україна".
За даними газети, у середу в Центральний державний архів-музей літератури й мистецтва України прибули судові виконавці й пред'явили рішення Шевченківського районного суду про передачу цих картин онуці художника - Ларисі Глущенко, що проживає в США.
Картини Миколи Глущенка потрапили в музей в 1979 році. Після смерті художника в дар музею 50 робіт передали його вдова Марія Глущенко й брат. Разом з картинами для оформлення меморіальної кімнати-музею було передано мольберти, фарби, пензлі й особисті речі художника. В 2008 році інтерес до робіт Миколи Глущенка виявила його онука Лариса Глущенко, що проживає в США. Вона подала в Шевченківський районний суд Києва позов "про повернення майна із чужого незаконного володіння", у якому сказано, що пані Глущенко успадкувала авторські права на твори Миколи Глущенка після смерті його дружини, у зв'язку із чим і вимагає повернути їй полотна її діда. 13 січня 2010 року Шевченківський райсуд Києва прийняв рішення на користь Лариси Глущенко. Керівництво ЦДАМЛМ намагалося опротестувати це рішення в апеляційній і касаційній інстанціях, однак зробити цього не вдалося. У підсумку 11 серпня в ЦДАМЛМ прибули судові виконавці й пред'явили рішення суду, за яким архів має протягом семи днів його виконати, віддавши картини Ларисі Глущенко.
"Онука Глущенка мотивує свою вимогу тим, що передача картин в 1979 році оформлялася за актом, у якому не зазначено, передаються вони в дар чи на тимчасове зберігання. У документах написано "передається для оформлення кімнати-музею",- сказав виданню директор ЦДАМЛМ Леонід Скрипка.- Але державний архів - це не комора, вибачте! Ми не здійснюємо тимчасового зберігання картин. Навіть якщо архів бере щось на тимчасове зберігання, то в документах вказуються умови й термін, а в нас ці картини вже понад 30 років".
Держава не має наміру віддавати роботи художника. "Судовому виконавцеві ми відмовили у видачі картин, пославшись на неправильно оформлені документи Шевченківського суду, - повідомила голова Державного комітету архівів Ольга Гінзбург.- Крім того, ми звернулися до голови комітету Верховної ради з питань правосуддя Сергія Ківалова із проханням посприяти у вирішенні цього конфлікту й розслідувати неправомірні дії суддів Шевченківського суду Києва".
Архівісти впевнені, що Лариса Глущенко виявила цікавість до робіт діда насамперед через їх високу ринкову вартість. За своє життя Микола Глущенко написав від 5 тис. до 10 тис. полотен, у середньому одна його картина коштує $ 20-50 тис., повідомив Леонід Скрипка: "Його роботи зберігаються в різних музеях по всій території України. У нас 50 таких робіт, ринкова вартість полотен становить не менш як 2 млн. доларів".
Головний зберігач Національного художнього музею Юлія Литвинець підтвердила виданню, що полотна Миколи Глущенка мають високу художню й колекційну цінність. "Його картини користуються великим попитом на ринку, він затребуваний як художник. Можливо, це й стало причиною спроби повернути картини Глущенка в приватну власність", - сказала вона. Її думку поділяє Михайло Мамась, що представляв інтереси ЦДАМЛМ в суді. З його слів, процес було ініційовано в інтересах західних колекціонерів. "Колекція картин навряд чи стане її (Лариси Глущенко) власністю. Це спір інших людей, які намагаються одержати саму колекцію, - припустив адвокат. - Час, за який спадкоємці могли оскаржити факт передачі картин за Цивільним кодексом, становить три роки, але цей термін уже давно минув".
Всі підозри в тому, що пані Глущенко діє з корисливих спонукань у надії вигідно перепродати роботи діда, спростовує її адвокат Ольга Піддубна. "Обвинувачення в тім, що ми діємо в інтересах якихось колекціонерів, необгрунтовані. Про приватних колекціонерів, які хотіли б роздобути картини Глущенка, я не чула й нічого не знаю!" - заявила пані Піддубна. З її слів, перш ніж звернутися в суд і вимагати повернення картин, Лариса Глущенко мала намір домовитися з музеєм. "Ми намагалися врегулювати цей конфлікт - пропонували внести в ЦДАМЛМ благодійний грошовий внесок і навіть залишити кілька полотен у подарунок, але вони відмовилися, після цього ми змушені були звернутися в суд, - повідомила Ольга Піддубна. - Картини передала вдова Глущенка архіву в безстрокове безплатне користування, а такий договір розривається після смерті тієї сторони, що передала майно. Юридично в архіву немає підстав утримувати картини".
Як відомо, Микола Глущенко народився 17 вересня 1901 року в місті Новомосковську Дніпропетровської області. В 1918-му був зарахований у Добровольчу армію Антона Денікіна. Через якийсь час потрапив у полон, втік і опинився в Німеччині. В 1920-1924 роках учився в Берлінській вищій школі образотворчих мистецтв, працював у жанрах пейзажу, натюрморту, портрета. Незадовго до смерті захопився технікою монотипії й створив у ній низку квіткових натюрмортів. З 1944 року й до самої смерті 31 жовтня 1977 року жив і працював у Києві. Був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, одержав звання народного художника СРСР.