Через борги держави по субсидіях аварій в ЖКГ буде ставати все більше, - експерт

Через критичну ситуацію з перерахуванням в регіони субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, в країні можуть виникнути проблеми з початком опалювального сезону і почастішання аварійних ситуацій. Таку думку висловила експерт Реанімаційного пакету реформ з питань енергетики, координатор житлово-комунальних і енергетичних програм Громадянської мережі "ОПОРА" Тетяна Бойко. про це повідомляє портал "Главред".

За її словами, навіть закладених урядом в рамках змін до Держбюджету на 2017 рік 14 млрд грн додаткових коштів на субсидії не вистачить, щоб покрити реальні потреби і погасити борги перед постачальниками енергоносіїв та ОСББ за вже надані послуги.

"Ситуація насправді дуже критична і дуже плачевна. Це величезна біда, що Міністерство фінансів, уряд неправильно порахували потреби в субсидіях. Всім зрозуміло, що зараз навіть ці 14 млрд грн. не врятують ситуацію. Є міста, наприклад, Київ, де 5 місяців заборгованість, в Луцьку - 6 місяців. І це не просто 6 місяців, а з початку року взагалі кошти не приходили на субсидії. А ті кошти, які прийшли - це було погашення заборгованості за минулий рік. Очевидно, що в таких умовах говорити про нормальну підготовку до опалювального періоду підприємств теплопостачання, нормальному функціонуванні систем теплопостачання або управління будинками неможливо", - зазначила експерт.

За її словами, кошти повинні бути спрямовані і на поточні ремонти, і на підготовку до опалювального сезону.

"У зв'язку з тим, що мережі критично зношені, десь на 60-70%, почастішали аварії. У підприємств немає оборотних коштів на те, щоб навіть мінімально вкладати в ремонт, так як вони в першу чергу виплачують заробітну плату. Тому цілком ймовірно, що все більше і більше буде аварійних ситуацій", - прогнозує Т. Бойко.

Вона також зазначила, що через бюрократичні механізмів навіть вже виділені в бюджеті кошти не доходять на місця. Зокрема, незважаючи на те, що зміни до бюджету були прийняті в кінці червня, Мінфін до сих пір не зробив регіональний розподіл субсидій.

"Ми бачимо, що "Нафтогаз України" сплатив до бюджету значну суму коштів (близько 73 млрд грн) і в принципі вони могли б піти на субсидії. Але так як це не відбувається автоматично, то цілком ймовірно, що після внесення цих змін до бюджету потрібні будуть ще такі зміни. Виходить, що ми стаємо заручниками бюрократичного механізму, коли в бюджеті не передбачені ці кошти, потрібно проголосувати зміни до бюджету, потім потрібно зробити розподіл, і це все затягується. Навіть якщо за 2-3 тижні кошти прийдуть, у нас вже будуть великі борги. Це загрожує тим, що просто не відбудеться нормальна підготовка до опалювального сезону", - підкреслює Т. Бойко.

Інша важлива проблема, за її словами - несвоєчасні розрахунки підприємств ТКЕ за газ з "Нафтогазом" і нарахування штрафів.

"Коштів у таких підприємств немає, тому що як відомо є міста, де 60-70% субсідіантів, які не приносять "живих" грошей. Крім того існує загроза, що "Нафтогаз" не укладе нові договори, які не буде вчасно підключено системне теплопостачання, в які не буде поданий вчасно газ і можливо відбудеться затримка з початком опалювального сезону. Тобто мало того, що ні відремонтували вчасно труби, так ще і можливо не буде газу для приготування тепла", - вважає експерт РПР.

Відповідаючи на питання, чи є інформація про розподіл коштів по регіонах, Т. Бойко зазначила, що цей розподіл Мінфін здійснює на підставі подань ОДА.

"Для мене загадка, яким чином відбувається цей розподіл, тому що якщо проаналізувати як відбувалося раніше, тобто міста і області, які отримали 100% відшкодування, а є міста, де з початку року не було відшкодувань. Тому важливо, що б сталося правильний і справедливий розподіл коштів, щоб не вийшло так, що Вінниця отримала 100% коштів, а Львів як завжди - 20%", - резюмувала експерт.

Нагадаємо, в змінах до Держбюджету, які вступили в силу 3 серпня, передбачено 14 млрд. грн додаткових коштів на субсидії. Учасники ринку і експерти відзначають, що значну частину коштів необхідно виділити вже найближчим часом, щоб компанії змогли розрахуватися з "Енергоринком" за поставлену електроенергію, а також з НАК "Нафтогаз України" за поставлений газ.