Луценко може позбутися доступу до держтаємниці через порушення інструкцій у справі Гужви

Генерального прокурора Юрія Луценка можуть позбавити доступу до державної таємниці за оприлюднення відео з головним редактором видання "Страна.ua" Ігорем Гужвою, пише "Страна.ua".

Головні докази, якими представники правоохоронних органів оперують в справі Ігоря Гужви це відео. Ці матеріали Генпрокуратура афішує як докази про нібито вимагання з боку головного редактора Гужви у народного депутата від Радикальної партії Дмитра Лінька 20 тисяч доларів за непублікацію якогось компромату.

За фабулою цієї справи Ігоря Гужву незаконно затримали, а в редакції "Страна.ua" і квартирі головного редактора провели несанкціоновані обшуки. Однак повернемося до відеоматеріалів, вони - засекречені докази. Про це під час судового засідання в Шевченківському райсуді Києва 24 червня заявила представник прокуратури Олена Ковальчук, мотивуючи цим відмова долучити сюжети до матеріалів справи.

Тим самим Ковальчук ненавмисно і без санкції начальства підтвердила, що ці, як і інші матеріали, отримані під час тримісячного стеження за редактором інтернет-видання, є "нелегалізованою" частиною НСРД (негласних слідчі розшукові дій), доступ до яких - закритий за законом.

Водночас, ще 23 червня, під час онлайн прес-конференції з Житомира Луценко продемонстрував журналістам кілька епізодів відеоспостереження за головним редактором "Страни". Причому, під час прес-конференції стало ясно, що він не знайомий з цими матеріалами, через що виник смішний конфуз.

Після демонстрації першого відео Юрій Луценко його зупинив, публічно відчитав прес-секретаря і наказав їй "принести інше відео". Трансляцію перервали, після відновили, і знову показали непереконливу нарізку зустрічей Ігоря Гужви в ресторані з якимось Антоном Філіпковським.

Пізніше Сарган опублікувала низку тематичних постів на своїй сторінці в Facebook, зробивши уточнення - нібито всі ці матеріали спішно "вже легалізовані слідчими у справі про вимагання".

Однак заява Лариси Сараган не відповідає дійсності.

Виступаючи на слуханні щодо обрання запобіжного заходу Гужві, представник прокуратури Києва заявила про ці відео, як про засекречені "станом на обід 24 червня". Це перше.

По-друге, легалізують подібного роду матеріали не слідчі, як стверджує Сарган, а процесуальні керівники своїми постановами. Про це йдеться в п. 5.9. "Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) і використання їх результатів у кримінальному провадженні", затвердженої в 2012 році.

По-третє, здійснити легалізацію матеріалів стеження за Гужвою у прокурорів 23 червня, коли Луценко оприлюднив відеоролики, не було фізичної та технічної можливості. У цей день генпрокурор проводив кущову нараду з керівниками 8 регіональних прокуратур в Житомирі, і на цьому засіданні був присутній прокурор Києва Роман Говда.

Саме він, згідно з п.5.10 "Інструкції" про проведення НСРД повинен був поставити свою візу на постанові прокурора у справі про вимагання про їх розсекречення. Відомо, що подібного роду документи доставляються через режимно-секретну частину, і здійснити таку операцію в Житомирі практично нереально.

Не виключено, що ці матеріали згодом "легалізують" або вже легалізували заднім числом. "Наскільки я пам'ятаю, цей прокурор в нашій справі сказала, що розсекречені були документи 21 червня на кшталт", - говорить "Страні" адвокат Ігоря Гужви Юрій Іващенко.

Однак виникає питання: як правоохоронці могли легалізувати матеріали 21 червня, якщо тільки 22 червня була створена слідча група. Саме створення слідчої групи - це основа для початку розслідування. Оскільки в рамках групи виробляється план дій, і в ньому - негласні слідчі (розшукові) дії.

Виходить, що генеральний прокурор і його прес-секретар в прямому ефірі з Житомира 23 червня порушили Інструкцію з роботи з секретними документами, заявивши громадськості ще не легалізовані відео. Але головне - публічно зробили брехливі заяви. Наслідки цього кроку з точки зору закону є дуже серйозними. Це прецедент.

Помилка генпрокурора може стати серйозним репутаційних ударом по його кар'єрі. По-перше, за родом посадових обов'язків СБУ зобов'язана піднімати питання про факт розголошення Луценком і Сарган відомостей, що містять державну таємницю. І позбавляти генпрокурора такого доступу, що автоматично тягне за собою звільнення Луценка з поста глави ГПУ.

Втім, сам генпрокурор ще може "втекти" від відповідальності, йому ці документи у службових повноважень не передавались, і безпосередньо він їх не поширював, тому він не відповідальний. В такому випадку понесуть відповідальність конкретний прокурор або слідчий, які дали добро на показ матеріалів справи.

По-друге, сам головний редактор "Страни" або його адвокати запросто можуть подавати заяви про вчинення злочину з боку генпрокурора і вимагати його залучення до відповідальності. Правоохоронці зобов'язані будуть перевірити наявність складу злочину в діях Луценка і винести рішення.

Цимес всій цій історії в тому, що за житомирською нарадою прокурорів на чолі з Луценком за участю в ньому Говди 23 червня, як і за процесом у справі Гужви 24 червня, багато телеканалів стежили в прямому ефірі. Таким чином факт порушення з боку глави ГПУ інструкції про легалізацію НСРД вже цілком і повністю задокументований для слідства.

Як повідомляли Українські Новини, Шевченківський районний суд Києва обрав запобіжний захід для Ігоря Гужви у вигляді утримання під вартою і призначив заставу в сумі 544 тис. гривень.

Гужва прокоментував ситуацію з опублікованими Генеральною прокуратурою відео, про нібито передачу йому грошей за зняття матеріалу про депутата з фракції Радикальної партії Дмитра Лінько.