Головні теми саміту ЄС: порядок денний
Безпека і оборона, міграційна криза, Brexit - ось головні теми чергового саміту ЄС 22-23 червня в Брюсселі.
Лідери Євросоюзу мають намір, зокрема, почати процес реформування європейської системи надання притулку та домовитися про створення спільного оборонного фонду, пише Deutsche Welle.
Очікується також, що на саміті буде прийнято рішення про продовження режиму санкції щодо Росії, введеного в відповідь на анексію Криму і підтримку сепаратистів на сході України. Ще однією темою обговорення може стати проект подвоєння потужностей Північноєвропейського газопроводу.
Розповідаючи журналістам про порядок денний саміту, представник Єврокомісії заявив, що вкрай важливою вважає саме сферу безпеки і оборони.
На тлі існуючих зовнішніх і внутрішніх загроз, вважають в Брюсселі, європейцям слід подолати наївність і не думати, що кожен поодинці здатний забезпечити свою безпеку. "І в сфері оборони, і в тому, що стосується підвищення рівня внутрішньої безпеки нам необхідно масивно нарощувати зусилля", - переконаний високопоставлений чиновник Єврокомісії.
Особливо актуальною ця тема стала після вступу на посаду нового президента США, що поставило під сумнів американські гарантії безпеки для Європи. Турбує Брюссель і непередбачуваність російського президента. Але не тільки Дональд Трамп і Володимир Путін спонукали ЄС зайнятися зміцненням власної оборони.
Робота в цьому напрямку почалася ще кілька років тому, коли в Євросоюзі зрозуміли, що в сучасному світі недостатньо, як раніше, володіти однією тільки "м'якою" силою - soft power. "У ЄС - величезна soft power, - пояснює брюссельський чиновник. - Але в 2017 році цього недостатньо, треба зміцнювати і hard power".
Така стратегія, додав він, - це не стільки відповідь на політику тих чи інших зарубіжних лідерів, скільки на загальні глобальні зміни, які свідчать про те, що світ навколо Європи стає все менш безпечним, а глобальна система світоустрою тріщить по швах. У такій ситуації, кажуть в Брюсселі, Європа "повинна бути на висоті своєї ролі в світі і своєї відповідальності".
Для початку в Євросоюзі з ініціативи Єврокомісії буде створений європейський оборонний фонд - European Defence Fund. Мета - підвищити ККД оборонних витрат європейських країн.
В Європі, нарікає чиновник з Брюсселя, існують 178 різних систем озброєнь - танки, літаки, гармати і кулемети, а США, мають куди більший оборонний бюджет, - тільки 30. З європейського фонду будуть фінансуватися науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки систем озброєнь майбутніх поколінь і їх спільні закупівлі.
З поточного бюджету ЄС на такі цілі заплановано витратити до 2020 року 90 мільйонів євро на дослідження і півмільярда на розробки. Це, як сподіваються в Брюсселі, дозволить створити до кінця поточного десятиліття 2-3 прототипи нових чисто європейських систем озброєнь. Почнуть, за деякими відомостями, з європейського безпілотника, що відповідає вимогам часу. Надалі, тобто після 2020 року, Єврокомісія планує збільшити щорічні витрати фонду European Defence Fund до 500 мільйонів євро на військово-технічні дослідження і до 5 мільярдів - на розробки військової техніки.
Паралельно Євросоюз має намір поглиблювати так зване "постійне структурне співробітництво" - Permanent Structured Cooperation (PESCO) країн-членів у військово-політичній сфері. При цьому в Єврокомісії виходять з того, що деякі країни ЄС просунуться в цьому напрямку значно далі за інших. "Ми не хочемо, щоб нас гальмували найповільніші, нехай швидкі йдуть вперед і подають приклад", - говорить представник Єврокомісії.
Берлін підтримує ці плани Єврокомісії, більш того, він претендує на лаври першості. Представники відомства федерального канцлера нагадують про те, що не Брюссель, а міністри оборони ФРН і Франції ініціювали процес оборонної інтеграції, а також переконували в її необхідності партнерів по ЄС.
Що ж стосується європейського оборонного фонду і намічених витрат з нього, то це, пояснив високопоставлений радник канцлера, всього лише пропозиція Єврокомісії щодо створення інструменту фінансування. Але перш, ніж виділяти кошти на ті чи інші конкретні проекти, зауважив він, треба спільно вирішити, які потужності Євросоюзу потрібні, якими, власне, оборонними можливостями він має володіти.
При цьому Брюссель і Берлін єдині в думці, що нарощування європейських зусиль щодо підвищення обороноздатності не означає перетворення ЄС в альтернативу або конкурента НАТО. Про європейську армію поки не йдеться, тим більше, з ядерною зброєю в її арсеналі.
Співпраця з НАТО, трансатлантичний вимір в сфері безпеки і трансатлантичні відносини залишаються і для ЄС в цілому, і для Німеччини фундаментальними критеріями забезпечення безпеки Європи, говорять як в штаб-квартирі Євросоюзу, так і у відомстві федерального канцлера.
Увечері 22 червня в рамках робочої вечері лідери ЄС будуть обговорювати і інші теми світової політики, зокрема, перебіг реалізації мінських домовленостей.
Нагадаємо, сьогодні Президент Петро Порошенко здійснить робочий візит до Брюсселя (Бельгія) для участі в саміті "Європейської народної партії", зустрічей з лідерами держав-членів Європейського Союзу і президентом Євроради Дональдом Туском.