Приймаючи рішення про податкову розстрочку, ДФС керується законом, а не самодіяльністю, - експерт

Питання прийняття рішення про надання розстрочки сплати податків повністю врегульовано чинним законодавством, а саме - Податковим кодексом. Про це розповіла юрист, керуючий партнер ЮК AprioriLex Олена Кузнєцова.

"Коли по компаніям, про які недавно надала інформацію ДФС за запитом журналістів, приймалися рішення про розстрочення сплати податків, співробітники ДФС  керувалися законом, а не займалися самодіяльністю. Вважаю, що некоректно і передчасно натякати на корупційну складову з даного питання", - зазначила юрист.

За її словами, деталі процедури подання податкової розстрочки прописані в Податковому кодексі України. Наприклад, згідно з пп. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України, платнику податків надано право отримувати відстрочку, розстрочку сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом. Згідно з пп. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу.

Пунктом 100.2 ст. 100 ПК України наказано, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Згідно з процедурою, платник податків звертається до фіскального органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити, а також термін розстрочки і періоди сплати зобов'язань.

"Хочу звернути увагу, що до заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин. Також додається аналіз фінансового стану компанії і графік погашення розстрочених сум, розрахунки прогнозних доходів платника", - пояснила експерт.

За результатами розгляду керівник (заступник керівника) фіскальної служби протягом 30 календарних днів з дати подання заяви приймає рішення про розстрочення податкового боргу, яке оформляється на бланку, або ж в письмовому вигляді відмовляє платнику податків.

"Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при прийнятті рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань контролюючим органом з'ясовується існування обставин, які є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, а також здійснюється оцінка фінансово-господарського стану підприємства", - зазначила Олена Кузнєцова.

Експерт з податків, співавтор проекту податкової реформи Данило Монін, коментуючи питання податкової розстрочки, також посилається на норми Податкового кодексу, і пояснює, що таку розстрочку ДФС надає не безкоштовно - в Податковому кодесі мова йде про виплату відсотків по розстрочці.

"Про це йдеться в статті 100 ПКУ: Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу", - зазначив Данило Монін.