Мінімалка в 3200 змусила роботодавців економити на зарплатах: "брудні" гроші, півставки і урізання надбавок
Нову "мінімалку" у 3200 гривень отримають далеко не всі українці, яким вони належать.
Як на практиці виплачують "мінімалку" і до чого призвело це підвищення, розбиралася "Страна".
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман стверджує, що з початку року 4 млн українців отримали підвищення мінімальної заробітної плати. З них - 1,55 млн - у бюджетній сфері, а інші - в реальному секторі економіки.
Проте, ще до прийняття бюджетоутворюючих законів, які надавали це підвищення, віце-прем'єр Павло Розенко визнавав - більше ніж чверть від цієї суми піде на податки. Але сказано це було досить тихо, а тому багато хто не почув, тому думали, що зарплату вони отримають саме 3200.
В реальності ж, ця сума виявилася "брудною", і на руки люди отримують, за вирахуванням прибуткового податку та військового збору, 2576 гривень.
Втім, це ще півбіди. Часто навіть 2576 гривень люди не бачать.
Головна проблема - у бюджетних організацій. Вони, з одного боку, змушені збільшувати зарплати до нового рівня мінімалки. З іншого боку - загальний бюджет їм не збільшили (або незначно збільшили). А крім збільшення зарплатного фонду у них ще й зростають витрати на комунальні послуги (які в ряді випадків мають покривати місцеві бюджети, де грошей немає).
Ситуація ускладнюється ще й тим, що значне підвищення зарплат відбулося тільки у самих малооплачуваних робітників. Зарплати ж інших бюджетників прив'язані до ставки першого розряду, яка зараз становить не 3200, а 1600 гривень. І, відповідно, зростання у них сталося незначне, що призвело до тотальної зрівнялівки в зарплатах.
У такій ситуації керівники організацій вдаються до декількох способів заощадити.
"У нас в лікарні зібрали нас і сказали, що грошей на ЗП немає. Тому, щоб уникнути зрівнялівки - так як зараз оклад у молодого лікаря і у санітарки однаковий... будуть переводити молодший медперсонал, санітарів, пралю, двірника на 0,5 ставки. Але ми повинні працювати як і раніше на ставку. А платити будуть 1600 гривень. Якщо комусь не подобається - з речами на вихід. Якщо будете скаржитися - так у нас всі працюють на півставки, а те що ви затримуєтеся типу ваше особисте бажання," - скаржиться молодий лікар з Житомира Марина.
Екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко в коментарі журналістам каже - з 1 січня директора бюджетних підприємств опинилися один на один з проблемою - як підвищити мінімальну зарплату і при цьому втиснутися у зарплатний фонд, який залишився незмінним.
"У січні людей масово відправили у відпустки, всіма способами намагаються вписати нову мінзарплату в старий бюджет, бо зарплатний фонд залишається незмінним - доводиться скорочувати штат працівників, переводити працівників на половину або навіть чверть ставки", - говорить він.
Ще один спосіб - урізання надбавок до окладу.
"За грудень отримала зарплату 2990 грн, в січні 1626 і 950 - разом 2576 грн. - це менше, ніж до підвищення", - скаржиться журналістам методист сумського вишу Наталія.
Дівчина не самотня у своїй проблемі - сотні форумів рясніють коментарями, що бюджетники стали отримувати набагато менше, ніж до підвищення мінімальної зарплати.
Причину такого парадоксу президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко пояснює, що прийнятими змінами до законодавства.
"Все дуже просто - депутати, коли приймали бюджетоутворюючі закони, прибрали частину надбавок і тепер у багатьох є тільки гола зарплата 3200 гривень мінус податки - ось і виходимо на суму 2576 грн - говорить Охріменко. - Формально збільшення сталося - ті люди, які отримували 1600, зараз мають майже на тисячу більше. Але з'явилася інша проблема - зрівнялівка зарплат".
Це вже викликає роздратування у людей.
"У нас теж думають як бути, - пише науковий співробітник одного з київських інститутів. - За січень старший науковий співробітник отримав зп на 200 грн більше, ніж прибиральниця. Керівництво думає переводити прибиральницю на пів ставки, а чоловік хоче йти двірником, говорить, навіщо сидіти цілодобово над диссером і дослідами, якщо дві години сніг залишав і гроші ті ж".
Втім, в уряді кажуть, що ситуація далеко не така критична.
Віце-прем'єр-міністр Павло Розенко підкреслив, що жодних підстав для переведення працівників як бюджетної, так і не бюджетної сфери на сьогодні немає.
"Я звертаюся до всіх керівників місцевих органів влади – не допустити переведення працівників на неповні ставки! Ніяких підстав для кроків щодо переведення працівників бюджетної сфери, так і небюджетної сфери на сьогодні немає. Адже тільки в Державному бюджеті України на 2017 рік ми додатково передбачили на оплату праці в бюджетній сфері 40 млрд грн", – наголосив Розенко і закликав представників органів місцевої влади залучати для оплати праці працівників бюджетної сфери та кошти місцевих бюджетів.
У приватному секторі економіки ситуація неоднозначна. Великі підприємства, як показує практика, виплачують "мінімалку" у повному обсязі, не вдаючись до перекладу на півставки. В дрібному та середньому бізнесі, де поширена виплата зарплат у конвертах, при якій офіційно людина отримує оклад в розмірі мінімальної зп, поступають по-різному.
Частина підприємців вже сказала своїм працівникам оформлятися на півставки або взагалі звільнятися і працювати повністю нелегально. Інша - виплачує мінімалку в збільшеному розмірі, зменшивши на відповідну суму зарплату в конверті. Керівники побоюються перевірок, якщо будуть занадто явно намагатися мінімізувати офіційний зарплатний фонд - через звільнення або переклади на півставки. Для інспекції праці це буде сигналом до того, щоб прийти в гості на підприємство.
З 1 січня мінімальна заробітна плата збільшилася на 1,6 тис. гривень, або 100% до 3,2 тис. гривень.
Як повідомляли "Українські Новини", у січні ціни на продукти в Україні побили всі рекорди.