Янукович запропонував Раді кардинально змінити політику Нацбанку

Президент пропонує перейти від підтримки Нацбанком стабільного валютного курсу до контролю цін за допомогою таргетування інфляції.

Президент Віктор Янукович вніс у парламент законопроект, яким пропонує кардинально змінити пріоритети проведеної Національним банком грошово-кредитної політики.

Як повідомляє газета "Дело", законопроект був зареєстрований 5 липня.

Відповідно до документа, замість підтримки стабільного валютного курсу фінансовому регулятору доведеться зайнятися контролем над ростом цін за допомогою таргетування інфляції.

У законопроекті пропонується, щоб НБУ підтримував цінову стабільність шляхом збереження низьких темпів інфляції в середньостроковій перспективі 3-5 років (інфляційне таргетування). Водночас у чинній редакції закону написано, що цінова стабільність повинна підтримуватися шляхом збереження стабільного курсу гривні.

Зараз Нацбанк не має змоги втримувати інфляцію в заданих рамках.

"В українській реальності облікова ставка НБУ практично ніяк не впливає на вартість кредитних ресурсів як для бізнесу, так і для фізосіб. Тому єдиним реальним інструментом, за допомогою якого НБУ може впливати на темпи росту цін, на сьогодні є обмінний курс національної валюти", - говорить економіст компанії Astrum Investment Management Олексій Блінов. В основному це відбувається через те, що зміцнення гривні призводить до здешевлення імпортованих товарів.

Видання зазначає, що розмови про необхідність переходу України до інфляційного таргетування, тривають вже не перший рік, однак традиційне керівництво НБУ виступало проти цього.

"Небажання Нацбанку легко можна зрозуміти. Вони не хочуть брати на себе всю повноту відповідальності за інфляцію, тому що на ріст цін впливає не тільки грошово-кредитна, але ще й бюджетна політика, що входить у компетенцію Кабміну", - пояснює Блінов.

Разом з тим дуже часто український уряд приймає рішення, які можуть призвести до істотного прискорення інфляції, наприклад, значне підвищення пенсій і зарплат. При цьому Кабмін зазвичай не погоджує свої рішення (продиктовані політичною, а не економічною доцільністю) із НБУ.

Однак більшість експертів думають, що й нинішній уряд не захоче проводити більш стриману бюджетну політику, тому керівництво Нацбанку буде й далі намагатися всіляко уникати брати на себе одноособову відповідальність за темпи інфляції.

Ще однією істотною проблемою для переходу до практики інфляційного таргетування в Україні можуть стати ціни на газ і послуги ЖКГ для населення.

"Нацбанку буде важко втримувати інфляцію в яких-небудь рамках, поки тарифи на комунальні послуги для населення не будуть наведені до так званого економічно обґрунтованого рівня", - говорить головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан.

На думку експерта, при  оптимістичному розвитку подій й оперативному рішенні ряду ключових проблем до таргетування інфляції в Україні можуть перейти в найкращому разі через 3 роки. Зараз же ця ініціатива більше спрямована на  задоволення вимог МВФ", – підсумовує Бєлан.