Директор Бібліотеки української літератури на суді заявила, що хотіла викинути книги про УПА

На процесі у справі директора Бібліотеки української літератури Наталії Шаріної звинувачення і захист посперечалися, чи має якесь значення для розгляду той факт, що засновник бібліотеки Юрій Кононенко нібито дотримувався "прозахідних поглядів", пише "Російська служба Бі-бі-сі".

У середу в Міщанському суді Москви продовжилися засідання по суті цієї справи, які почалися 2 листопада. Шаріну було затримано в жовтні 2015 року після обшуків в бібліотеці. Її звинуватили в екстремізмі, а також розтраті 2,2 млн рублів - вона відкидає всі звинувачення.

За версією слідства, Шаріна не пізніше 28 жовтня 2015 року придбала книги Дмитра Корчинського, які визнані в Росії екстремістськими, і розмістила їх у відкритому доступі в бібліотеці.

У середу суд заслухав свідків звинувачення. Директор бібліотеки з 2001 по 2007 роки Валентина Слюсарчук заявила, що, хоча це і не входило в її посадові обов'язки, вона читала анотації до всіх придбаних книг і не стикалася з українською націоналістичною літературою.

Державний обвинувач заявила, що ці слова Слюсарчук суперечать протоколу її допиту. На допиті екс-директор бібліотеки розповіла, що, зустрівши книги, що прославляють Українську повстанську армію, відносила їх на смітник - отже, вона все-таки стикалася з націоналістичною літературою.

Крім того, в її свідченнях містилися висловлювання про те, що, живучи в західній частині України, вона стикалася з дискримінацією, оскільки говорила рідною їй російською мовою. Також вона свідчила, що засновник Бібліотеки української літератури - нині чиновник Міносвіти України - Юрій Кононенко, виамгав дотримувався "прозахідних поглядів". Зі слів Слюсарчук, це виражалося в тому, що Кононенко підтримував зближення України з країнами НАТО, хоча й не говорив їй про це прямо.

На думку адвоката обвинуваченої Івана Павлова, погляди засновника бібліотеки не мають ніякого відношення до справи Шаріної.

"Державне обвинувачення задає якийсь фон в цій справі, який свідчить, що справа нечиста. Нібито існують якісь антиросійські сили, які працюють або в самій бібліотеці, або відвідують її. Але ніякого відношення до справи Шаріної це не має. По суті, обвинувачення намагається компенсувати відсутність доказів створенням фону. Це занадто насичено політикою", - заявив Павлов журналістам після засідання суду.

Ще один свідок обвинувачення, начальник управління з розвитку культурних центрів департаменту культури Москви Олександр Бодров заявив, що мало спілкувався з Шаріною і не пам'ятає ніяких проявів екстремізму з її боку.

Наступне засідання у справі призначено на 9 грудня, суд продовжить слухати свідків звинувачення.

Як повідомляли Українські Новини, з Бібліотеки української літератури в Москві вивезуть більшість книг.

Нагадаємо, з 30 жовтня 2015 року директор Бібліотеки української літератури в Москві Наталія Шаріна знаходиться під домашнім арештом за звинуваченням у розповсюдженні екстремістської літератури.

За версією слідства, в 2011-2015 роках Шаріна поширювала серед відвідувачів книжкові видання Дмитра Корчинського, визнані судом екстремістськими матеріалами та забороненими до використання. Своїми діями, на думку слідства, директор порушила федеральний закон "Про протидію екстремістській діяльності".

У березні директора Бібліотеки української літератури в Москві вирішили звинуватити ще і в марнотратстві.