Янукович знайшов спосіб здолати цензуру
Президент ініціює розгляд концепції громадського мовлення на засіданні Громадської гуманітарної ради.
Президент Віктор Янукович ініціює розгляд концепції громадського мовлення на засіданні Громадської гуманітарної ради. Про це сказано в повідомленні прес-служби глави держави.
З його слів, під час ініційованої ним розмови учасників об'єднання "Стоп цензурі!" з головою СБУ Валерієм Хорошковським було знайдено механізми вирішення більшості порушених питань. Найближчим часом вони будуть формалізовані у вигляді відповідних рішень і документів.
Янукович вважає першочерговим завданням установлення чітких, прозорих взаємин між органами державної влади й ЗМІ, що, на його думку, запобіжить цензурі.
Прес-служба також повідомила, що глава держави підпише Закон "Про доступ до публічної інформації", якщо за нього проголосує Верховна Рада. Янукович вважає, що актуальним є завдання скоротити терміни задоволення інформаційних запитів до п'яти днів, а в надзвичайних ситуаціях - до двох.
Також Президент підписав доручення підготувати документ, який зобов’язує органи влади строго дотримуватися положень законів, що регулюють порядок розгляду інформаційних запитів і звернень.
Крім цього, Янукович також висловився за вдосконалення правил акредитації при проведенні заходів за участю керівників держави. На його думку, ці правила не можуть порушувати право журналістів на вільне збирання і поширення інформації.
Глава держави також підкреслив, що першим масштабним проектом, який зробить незворотним обраний ним курс на затвердження в країні демократії і свободи слова, стане створення системи громадського мовлення.
Як повідомляли Ukranews, 21 травня київські журналісти створили громадський рух "Стоп цензурі!", а за кілька днів голова Національної спілки журналістів Ігор Лубченко констатував, що в Україні спостерігається тиск чиновників на працівників ЗМІ.
Нагадаємо, раніше журналісти програми ТСН на 1+1, а потім і журналісти програми "Вікна" на СТБ заявили про введення цензури при підготовці сюжетів. У зв'язку із цим парламентський комітет зі свободи слова звернувся до Генпрокуратури, а також до Президента, Кабміну й парламенту.