Вчені підтвердили теорію Канта з допомогою електроенцефалографії

Нейробіологи з Роттердамського університету Еразма виявили специфічну реакцію головного мозку у відповідь на приготування до естетичного досвіду. Результати дослідження представлені в журналі Brain and Cognition.

В основу праці лягла теорія Іммануїла Канта про рефлектируючі здатності судження. По Канту, остання поділяється на телеологічну - як реалізацію принципу доцільності при розгляді матеріальної природи - і естетичну. Естетична здатність проявляється, зокрема, у судженнях смаку. При цьому естетичне від просто приємного відрізняють незацікавленість і зв'язок не з самим предметом, але з поданням про нього. Ці положення були викладені філософом у праці "Критика здатності судження" в 1790 році.

У рамках експерименту вчені провели дві серії випробувань з 24 студентами. На першому етапі учасники оцінювали серію зображень за критерієм емоційної привабливості. Також піддослідні повинні були визначити, чи є зображення твором мистецтва (живопису), постановочною фотографією, документальної фотографією або результатом цифрової візуалізації. Електрична активність головного мозку студентів при цьому реєструвалась за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ).

На другому етапі в процедуру було включено нову умову: перед пред'явленням стимулу учасникам повідомлялося, зображення якого характеру вони побачать. Серед них були фотографії реальних подій, постановочні знімки, картини, сцени з художніх та документальних фільмів. Одночасно автори аналізували емоційний відгук випробовуваних на підставі пізнього позитивного потенціалу (LPP). Показник характеризував рівень електричної активності мозку в період з 0,6 до 0,9 секунди після демонстрації.

Результати показали, що амплітуда LPP значно зростала у разі сприйняття документальних знімків і була нижче, коли учасникам демонструвалися твори мистецтва. Крім того, останні оцінювалися як більш привабливі. За словами співавтора роботи Ноя ван Донгена, отримані висновки можуть свідчити про те, що контекст впливає на фізіологічну основу сприйняття більш непередбачувано і, ймовірно, має більш значний вплив, ніж передбачалося раніше.