УГС: закон про мирні зібрання частково не узгоджується з міжнародними стандартами

Комітет ВР з питань прав людини, у свою чергу, рекомендував підтримати в другому читанні цей законопроект, додавши, що в документ включене поняття "спонтанного зібрання".

Проект закону про мирні зібрання містить кілька положень, які не узгоджуються з міжнародними стандартами чи досить дискусійні. Такий висновок Української гельсінської спілки (УГС), оприлюднений у четвер, 10 червня, пише "Українська правда".

На думку УГС, міжнародним стандартам не відповідає те, що зі сфери дії закону виключені кілька видів мирних зібрань - зібрання жителів, розважальні мирні заходи, весільні процесії, народні свята тощо.

"Особливе занепокоєння викликає виключення зі сфери дії цього закону релігійних обрядів і церемоній, що прямо суперечить статті 9 і 11 Європейської Конвенції про захист прав людини", - зазначається в документі.

Проект закону також нечітко визначає, що мирні зібрання можуть проводитися лише в місцях, які "придатні для цього". Це положення можна по-різному трактувати з метою обмеження мирних зібрань.

Крім цього, УГС уважає досить суперечливим право органів місцевого самоврядування визначати перелік конкретних об'єктів, біля яких заборонено проведення мирних зібрань, що також з великою ймовірністю буде використано для необґрунтованих обмежень.

У висновку також зазначається, що проектом заборонено бути організатором мирних зібрань особам, на яких накладено адміністративний арешт, які утримуються під вартою чи перебувають у місцях позбавлення волі за вироком суду.

"Таке обмеження необґрунтоване. Не існує ніякої небезпеки в тому, що, наприклад, політик, який затриманий за адміністративне правопорушення, організовує мирне зібрання. Це може стати інструментом тиску на опозиційні мирні зібрання, коли їхніх організаторів можуть затримувати на кілька діб, щоб зірвати мирне зібрання ", - підкреслюється в документі.

УГС рекомендує прийняти поправку депутата Віктора Тарана щодо зменшення строку повідомлення до 48 годин, чого цілком достатньо для підготовки більшості мирних зібрань, а нечисленні мирні зібрання взагалі могли б відбуватися без повідомлення, якщо вони не перешкоджають руху транспорту.

Спілка також пропонує ввести диференційований строк подачі повідомлення залежно від орієнтовної кількості учасників мирного зібрання. На думку УГС, відповідно до рішень КС і Європейського суду з прав людини неповідомлення не може бути перешкодою для проведення мирного зібрання.

"Тобто, у законодавстві повинне бути чітко зазначено, що відсутність повідомлення не є підставою для зупинення мирного зібрання (...) проте, проект закону не містить такого положення", - зазначається в документі.

Разом з тим, відповідно до цього закону, неможливо заборонити мирне зібрання, спрямоване на заклики до різних форм дискримінації або пропаганда фашизму. Це не відповідає міжнародним стандартам у сфері прав людини.

Тим часом комітет ВР із питань прав людини рекомендував підтримати в другому читанні цей законопроект. Члени комітету заявили, що врахували вимоги правозахисників і за рекомендацією Венеціанської комісії включили в другу редакцію законопроекту поняття "спонтанного зібрання ", тобто викликаного непередбаченою подією, що має важливе громадське значення, і не потребує письмового повідомлення органів місцевої влади.

Як повідомляли Ukranews, водночас представники громадськості почали голодування під будівлею Верховної Ради. Вони вимагають не допустити прийняття в другому читанні цього законопроекту.