​В ЮНЕСКО підтримали діалог безпеки журналістських організацій Украіни та Росії

Загроза життю журналіста, безпека працівників медіа при виконанні професійних обов'язків і спонукають спілки до діалогу.

Діалог журналістських організацій Украіни та Росії у час жорсткого протистояння між обома країнами викликав інтерес багатьох учасників міжнародної конференціі, організованої у Гельсінкі ЮНЕСКО з нагоди Всесвітнього дня захисту свободи преси. Про це повідомляє НСЖУ.

В ході спеціальної дискусії, ініційованої організацією Айрекс Європа (IREX Europe), керівники Національної спілки журналістів України та Незалежної медіа-профспілки України презентували результати контактів із Союзом журналістів Росії, першочергово зосереджених на питаннях безпеки журналістів. Колеги з країн колишнього Союзу, США і Європи визнали, що широких зв'язків між професійними організаціями України та Росії найближчим часом чекати не доводиться. Водночас, загроза життю журналіста, безпека працівників медіа при виконанні професійних обов'язків і спонукають спілки до діалогу.

"Головне досягнення наших дворічних і дуже непростих контактів – вплив на звільнення з полону на Донбасі українських журналістів, – наголошує перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко. – Крім того, наш Діалог зробив можливими актуальні міжнародні конференції з боротьби з пропагандою, засудження мови ворожнечі у медіа".

Керівник НСЖУ відзначив провідну роль у реалізації Діалогу посередника – Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуні Міятович.

"Не все гладко проходить у контактах представників наших союзів, – зазначає керівник програм російського Фонду захисту гласності Борис Тимошенко. – Не треба політизувати співпрацю, варто об'єднуватися у захисті свободи слова".

Перспективним розвитком Діалогу, за словами Бориса Тимошенка, який є автором найповнішого моніторингу порушень прав журналістів у Росії, може бути Крим, захист журналістів півострова.

Голова Незалежної медіа-профспілки України Юрій Луканов визнав, що незвично говорити про діалог між журналістами тих країн, між якими триває війна.

"Але не всі російські журналісти однакові, – зазначає пан Луканов. – Є ті, хто засуджує пропаганду, прагне захищати професійні стандарти".

Як приклад голова НМПУ навів ситуацію із засудженням російського телеведучого Дмитра Кисельова органом саморегулювання – Громадською палатою зі скарг на пресу. При цьому підставою слугувала скарга від Комісії журналістської етики України на викривлене висвітлення подій Євромайдану.

Учасниця конференції ЮНЕСКО, опозиційна білоруська журналістка, яка є політбіженцем у Європі, Наталія Разіна дивується, що Діалог журналістських організацій України та Росії став можливим.

2Мені складно уявити, як при такому рівні напруги між країнами вам вдається знаходити спільну мову, – говорить Наталія Разіна, керівник опозиційного медіа-проекту "Хартія-97". – Однак там, де небезпека, де є загроза життю – об'єднуватися треба, що і демонструє цей Діалог".

Дискусію в ЮНЕСКО спробував перетворити на пропагандистський майданчик представник російського телеканалу "Звєзда" Максим Дадонов. Він закинув, що представники журналістських спілок виконують"недопрацьований сценарій", бо не влаштовують на публіці дебатів. А редактор проекту "Крим. Реаліі" (радіо " Свобода") Олена Юрченко, яка підготувала для конференції ЮНЕСКО спеціальну доповідь про утиски саободи слова у Криму, вже нібито реалізує "кимось написаний сценарій". До всього представник каналу "Звєзда" намагався спекулювати на одеській трагедії 2 травня.

Учасники конференції здебільшого позитивно відгукувалися про результати непростого Діалогу українських та російських спілок та рекомендували його продовжувати. Про готовність ОБСЄ підтримувати надзвичайно важливий та корисний проект співпраці журналістів Украіни та Росії зазначив ще один учасник дискусіі Фране Мароєвич, директор офісу Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.