Донецьк напередодні Великодня: бойовики торгують пасками, на цвинтар не потрапити

На храмах висять написи "зі зброєю не можна".

Донецьк готується зустріти світле свято Великодня. Правда, за зізнанням самих дончан, у душі в них є відчуття смутку і якоїсь апатії. Бойовики т.зв. ДНР, що уже другий рік як захопили місто, продовжують нагнітати паніку, залякуючи населення "черговим наступом" ледь не у Великодню ніч. Про це повідомляє "Сегодня ".

Обстріл автомобілів у смт Оленівка, що за 20 км від Донецька, і шестеро загиблих також не дають дончанам приводів для радості. П'ятницю, 29 квітня, у Донецьку було оголошено жалобним днем.

До цього можна додати практично повну неможливість виїхати з Донецька - через трагедію в Оленівці бойовики закрили свій пост і українським прикордонникам також довелося закрити контрольний пункт в'їзду-виїзду "Новотроїцьке". На решті КПВВ "пекло": люди ночують там по дві-три доби, щоб проїхати через лінію розмежування. За свідченням очевидців, у чергах стоять по 600-700 машин.

"Свято радісне, світле - а от відчуття повної вільної радості немає. Навколо один негатив, люди смутні ходять. Спокою немає, грошей у людей немає, світлого майбутнього теж немає. Одна "радість" - у Великодню ніч начебто комендантську годину скасують", - зітхає дончанка Лариса Беззубенко.

Дончани кажуть, що через бойові дії й окупацію свято викликає певні переживання. "Торік на ранковому освяченні пасок буквально під звук дзвонів почали ще лунати потужні залпи. Я людина вразлива, і мене, якщо чесно, охопив справжній страх, - каже дончанка Варвара Чиляєва. - Взагалі, буквально все не давало забути, що місто на воєнному стані. Наприклад, чомусь бойовики вирішили, що у Світлу Неділю в храм потрібно йти обов'язково у формі, при цьому неголеними й у брудній формі. При цьому їх було багато, та й власне чому дивуватися, якщо на храмах уже давно висять таблички з попередженням, що зі зброєю входити не можна".

На вулицях, біля міських ринків, паски продають... власне бойовики, у камуфляжі, слава Богу, хоч без зброї. Незважаючи на їхні спроби зобразити на обличчях привітність, люди з острахом проходять мимо й купують паски в більш миролюбних місцях. До слова, паски від бойовиків трохи дорожчі за ті, що продаються в магазинах. "Хто його знає, чого це чоловіки в камуфляжі продають паски? Дивно це бачити, тому не ризикну, мабуть, брати. Може, украли де, ну явно ж не самі пекли... Та й стоять не в продуктових рядах, а напроти точки, де зброя й форма продається", - поділилася з нами дончанка Ірина Сіра.

Основним постачальником пасок став Донецький хлібокомбінат, що на впакуванні своєї великодньої продукції поставив спеціальну позначку "Освячені обладнання й сировина". Також у продажі з'явилися сирні паски, які раніше були рідкістю для Донецька, однак їх ціна в 245 рублів (123 грн) не приваблює покупців.

Втім, донецькі господарки в Чистий четвер самі пекли великодні паски - без них свято не свято. Кажуть, якщо раніше пекли по 20-30 штук, то цього року навряд чи напечуть більше десятка. Для тих, хто отримує зарплату в 5-7 тисяч рублів (2,5-3,5 тисяч гривень) ціни на продукти харчування - болюче питання. "Усе подорожчало - яйця, сир, борошно... Добре, що в березні, коли були в Маріуполі, привезли трошки продуктів і залишили про запас, на Великдень. Соромно зізнатися, везли через кордон шматок м'яса й баночку червоної ікри! Це делікатес тепер у нас. Шоколадні цукерки теж "з України" тягли, онуків почастувати, для себе - пляшечку кагору. Тут він по 150 рублів (75 гривень), а там - набагато дешевше", - зазначила жителька Макіївки Марія Кравчук. Її землячка Вікторія Орлова додає: якщо чоловікові - шахтареві зі стажем постійно затримують зарплату й виплачують по 10-15% на місяць, то про жоден стіл, що ломиться від страв, і мова не йде. "Раніше ми пекли багато пасок, фарбували яйця. Ходили по гостях - вітали всіх, а тепер, напевно, навіть паски пекти не будемо. Пару штучок купимо в магазині, з десяток яєць зваримо - і вистачить. Заощаджуємо не тільки на святах і веселощах, а й на всім іншому", - підсумувала Вікторія.

А от зустрічати Великдень дончани мають намір скромно й тихо. "Раніше ми завжди на Великдень ходили вночі в храм, стояли службу. Але того року не ходили, і в цьому, напевно, не підемо. Навіть якщо комендантську годину скасують, то з незвички однак боязно виходити на вулицю. Увечері в Донецьку, після 20:00, ходити страшно - вулиці порожні, і від непевних осіб сахаєшся. Хто його знає, що в нього на умі, коли навкруги немає людей. Тим більше, що свято для декого - зайвий привід випити, а якщо врахувати скільки контужених камуфлижників у місті, у яких на руках зброя є... загалом, напевно, і цей Великдень ми проведемо вдома", - розповіла дончанка Вероніка Аніканова.

Провести святкові дні далеко від дому зважається мало хто - дорога до місць відпочинку довга, тяжка й небезпечна. "Великдень і травневі свята завжди були своєрідною весняною "відпусткою". Вервечка вихідних днів давала можливість відпочити від роботи, з'їздити з родиною на природу, посмажити шашлик. Бувало, що в машину сідали - і на Азовське море відправлялися на кілька днів. Або за Донецьк виїжджали в лісочок і там пікнік улаштовували. Але як у нас уже кажуть.... те залишилося все при Україні. Тепер про це залишається мріяти й нудьгувати. Куди податися на ці свята - голова обертом. Виїхати з Донецька - не варіант, - нарікає Микола Чепуренко. - Люди цілодобово стирчать у черзі, і я не хочу всі свята з родиною простояти на блокпості. За місто взагалі небезпечно виїжджати, навіть там де бої не йшли й не рвалися снаряди, є ймовірність натрапити на розтяжку. Так що зараз Донецьк - колонія-поселення. Живемо за вільним режимом, а за територію не можна".

Для дончан, звичайно, приготували "святкові заходи" на Великдень, наприклад, ярмарки й концерти місцевих артистів у парку Щербакова або відкриття літнього сезону дитячої залізниці, що, до слова, проходить по одному із найнебезпечніших районів Донецька. "Нехай там усього дві станції, але я не піду з дитиною туди кататися - район Гладківки я вважаю страшним і не уявляю, як там люди живуть. Психологічно мені складно", - зізналася молода мама Марина.

Засмучує дончан і той факт, що у великодній тиждень далеко не всі зможуть побувати на цвинтарях, де поховані їх рідні й близькі люди. Два цвинтарі в Донецьку закриті - Іверське й 15-е Застанційне кладовища. Вони перебувають в обстрілюваному районі, до того ж, не виключено, що вони можуть бути нашпиговані розтяжками. Цвинтарі в інших містах, особливо за лінією розмежування, стали взагалі недоступні. "Мені, щоб приїхати на цвинтар в Авдіївці, спершу доведеться виїхати через Курахове на Красноармійськ, а потім звідти до Авдіївки. Якщо навіть ідеально без черг блокпости проходити, то дорога в один бік займе цілий день", - говорить дончанин Олег Пшеничний.

Як повідомлялося раніше, бойовики 40 разів обстріляли позиції сил антитерористичної операції 29 квітня.