Наливайко: 176 газет вирішили вийти з держвласності в рамках реформи роздержавлення місцевих ЗМІ
У своєму виступі Олег Наливайко назвав п'ять основних проблем на цьому етапі.
У четвер, 7 квітня, відбулося чергове засідання робочої групи НСЖУ, що займається імплементацією Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації", у якому взяв участь голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.
Він повідомив, що в Комітет надійшло 176 звернень редакцій, які мають намір взяти участь у першому етапі реформування за результатами проведення загальних зборів. При цьому 37 редакцій уже подали повний пакет документів, 115 редакцій проінформували про свою участь у другому етапі реформування, що розпочнеться з 1 січня 2017 року. Найбільше заявок на участь у першому етапі з Сумської, Миколаївської, Рівненської, Чернігівської, Запорізької областей. Найменше - із Черкаської, Івано-Франківської, Донецької й Луганської областей.
Олег Наливайко додав, що Держкомтелерадіо працює над проектом "Порядку надання адресної фінансової підтримки реформованим друкованим засобам масової інформації місцевої сфери поширення" й очікує найближчим часом юстирування "Порядку формування зведеного переліку об'єктів реформування". Він також зазначив, що Держкомтелерадіо звернулося в Кабінет Міністрів України з листом, у якому попросить доручити органам державної влади сприяти трудовим колективам редакцій у реалізації закону й забезпечити ухвалення рішення про реорганізацію та спосіб реформування.
Крім того, у листі Держкомтелерадіо вказано на необхідність доручення місцевим органам виконавчої влади організувати співробітництво з органами місцевого самоврядування, які є засновниками друкованих ЗМІ й редакцій, у частині забезпечення реалізації заходів щодо реформування.
У своєму виступі Олег Наливайко назвав п'ять основних проблем на цьому етапі:
1. Органи-співзасновники повинні протягом місяця від дня одержання пропозиції трудового колективу ухвалити рішення щодо реорганізації й спосіб реформування. Однак деякі засновники власності, органи місцевого самоврядування, баряться з ухваленням рішення або не підтримують пропозицію трудового колективу по етапі реформування.
2. Ініціювання органами самоврядування проведення фінансових перевірок редакцій перед ухваленням рішення про реорганізацію.
3. Існує проблема з розмежуванням друкованого ЗМІ й редакції при визначенні суб'єктів реформування. Так, відповідно до установчих документів, деякі функції редакції друкованого ЗМІ виконують редакційно-видавничі об'єднання, телерадіопрес-центри, інформаційні агентства, видавництва, засновниками яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування. Звичайно, крім функції випуску друкованого ЗМІ такі суб'єкти здійснюють інші види діяльності, у зв'язку із чим органи місцевого самоврядування не хочуть виходити зі складу співзасновників, мотивуючи це тим, що реформуванню підлягає тільки друкований ЗМІ.
4. У засновників державних друкованих ЗМІ виникають питання із приводу здійснення процесу перетворення таких ЗМІ в офіційні видання. Закон визначає один зі способів реформування - перетворення друкованих засобів масової інформації, заснованих центральними органами виконавчої влади, в офіційні друковані видання. Також, відповідно до вимог закону, вони можуть мати ОДНЕ офіційне видання, якщо їх більше - решта підлягають реформуванню й інший спосіб.
5. Щодо формування Переліку друкованих засобів масової інформації й редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі, то слід зазначити, що деякі редактори не додають всі необхідні копії документів. Наприклад, замість свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ подають витяг із ЄДРПОУ. Поширена проблема полягає в невідповідності Свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ реальному складу співзасновників. Редактори роками не здійснюють перереєстрацію газети й при поданні документів до переліку виявляються порушення редакцією статті 20 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресі) в Україні".
"Ми для себе чітко визначилися, щоб реформа відбулася, всі редакційні заявки на участь у першому етапі, за умови забезпечення необхідних документів, мають бути задоволені. У конфліктах представників влади та редакцій ми будемо підтримувати трудові колективи ", - підсумував голова Держкомтелерадіо.