"АТБ" платить податки в Криму, фінансуючи російську армію - політолог
Він навів ряд непрямих доказів того, що компанія залишається під контролем "АТБ".
Найбільша мережа супермаркетів в Україні "АТБ" (ТОВ "АТБ-Маркет") підозрюється у фінансуванні російської армії через сплату податків на території тимчасово окупованого Криму. Інформацію про фінансові показники ТОВ "Інвестиційна будівельна компанія", під вивіскою якої працюють в Криму колишні магазини "АТБ", оприлюднив політолог Володимир Цибулько у своєму блозі на "Лізі" .
Він навів ряд непрямих доказів того, що компанія залишається під контролем "АТБ". Зокрема, в реєстрах Росії та України компанії з ідентичними назвами мають однакового директора, однаковий статутний фонд і одного засновника (кіпрську компанію), який раніше за інформацією ЗМІ мав прямий стосунок до підприємств групи "АТБ".
Крім того, "АТБ" через рік після окупації Криму проводила тендери для поставки товарів для "ІБК" саме на територію півострова.
"За даними російських аналітичних служб, тільки в 2014 році виручка "ІБК" від продажу товарів на півострові склала понад 7 млрд рублів - це майже 2 млрд гривень. За цей же період компанія сплатила в Росії податків на понад 20 млн рублів - це 5,6 млн гривень. Припускаю, що в 2015 році ця цифра щонайменше подвоїлася ", - написав він.
Озвучена політологом інформація повністю збігається з даними офіційної звітності, які містяться в системі розкриття інформації "СПАРК" і може бути вільно отримана через відповідні онлайн-сервіси.
Політолог вважає неприпустимим, що "однією рукою подаючи снаряди російській окупаційній армії, іншою рукою Геннадій Буткевич підписує "декларацію олігархів" про чесну сплату податків в Україні".
Нагадаємо, раніше низка підприємців підписала спільну декларацію, в якій заявила про намір збільшити інвестиції в Україну, чесно платити податки й створювати робочі місця.
"Чи комфортно Віталію Антонову, Віктору Пінчуку, Олегу Бахматюку та іншим бачити свої прізвища поруч з людиною, на чиїх руках без перебільшення - кров наших бійців, на чиїй совісті сльози матерів, тисячі втрачених будинків і сотні тисяч скалічених доль переселенців? Чи Віктор Пінчук стільки років витрачав купу зусиль і грошей на благодійність і міжнародні «політично-дипломатичні» проекти, щоб все зганьбити, ставши поруч з такою одіозною людиною? Чи за гроші можна купити будь-яку індульгенцію? Чи означає спільна декларація, що всі її підписанти поділяють життєві принципи Геннадія Буткевича?" - ставить запитання Цибулько.