Учені навчилися відновлювати нервові клітини
Ця розробка має на меті боротися із хворобами Альцгеймера, Паркінсона, розсіяним склерозом та іншими.
Учені навчилися відновлювати нейрони, яких не вистачає мозку, із клітин іншого класу, які є у мозковій тканині.
Ця розробка має на меті боротися із хворобами Альцгеймера, Паркінсона, розсіяним склерозом і іншими.
Професор Магдалена Гетц і група дослідників з Дослідницького центру імені Гельмгольца в Мюнхені зуміли показати, що нові функціонально повноцінні нейрони можуть утворюватися в мозку під дією специфічних білкових молекул на допоміжні клітини, які оточують нейрони й виконують метаболічні функції, забезпечуючи тим самим роботу нейронів.
Мова йде про так звані астроцити - клітини, які виконують роль каркаса, що утримує на собі нервову тканину.
Астроцити дуже схожі на клітини-сателіти, які виконують роль попередників нейронів у ході ембріонального розвитку головного мозку. Трансформація сателітів у нейрони відбувається й у дорослому віці, однак дуже обмежено й тільки в окремих ділянках головного мозку.
Дослідники у своїй роботі вперше показали, що астроцити також можуть бути напряму перетворені в нейрони кори головного мозку під дією специфічних білкових молекул, що регулюють роботу клітинних ДНК.
Експериментуючи над мишами, учені довели, що адресна доставка цих білкових молекул в астроцити за допомогою нешкідливих вірусів приводить до утворення збудливих або гальмівних нейронів. Результат трансформації визначається типом діючого білка - нейрогенина-2 у першому випадку й Dlx2 - у другому.
Виробництво нових нервових клітин за допомогою цих білків можливе не лише у випадку молодих астроцитів, а й дорослих клітин, які є у зрілому мозку.
"Наші дані мають надію, що бар'єр, що відокремлює астроцити від нормальних нервових клітин - близьких за своїми властивостями - не є непереборним", - сказав доктор Бенедикт Бернінджер співавтор публікації з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана.
Учені мають намір розширити набір нейронів у подальших дослідженнях, вироблених з допоміжних клітин мозку, і наблизитися тим самим до розробки методик лікування важких захворювань.
Нагадаємо, що нещодавно співробітник факультету психології Стенфорда Джесі Ріссмен і його колеги, дослідивши активність нейронів мозку за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії, змогли зафіксувати момент, коли людина впізнає знайоме обличчя. Це доводить, що мозок по-різному реагує на вже знайомі й уперше побачені об'єкти. Крім того, дослідження дозволили визначити наявність чи відсутність спогадів про предмет.