НСЖУ: повернення Закону про роздержавлення ЗМІ на переголосування цілком реально може призвести до зриву медіареформ

На думку в.о. голови НСЖУ, відповідальним за зрив медіареформ стане глава держави.

Непідписання президентом України проголосованого ВР проекту Закону "Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ" та повернення його на повторне голосування з незначними поправками може зірвати тривалий процес реформування медіа. Про це заявив на своїй сторінці у Фейсбуці секретар Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

"Враховуючи специфіку роботи Верховної Ради, яка непередбачувано зриває свою роботу, а депутати коаліції часто не голосують консолідовано, повернення Закону про роздержавлення ЗМІ на переголосування цілком реально може призвести до зриву медіареформ. А тоді й медіа-спільнота, і наші партнери з Ради Європи, і сотні (тисячі) колег з редакцій комунальних газет (а таких в країні 550 видань!) чітко зрозуміють, хто заблокував роздержавлення, яке більш як 15 років (!!!) дебатується, про який мріялося, і дискусії про який вже виснажили регіональні ЗМІ" , - написав він.

На думку в.о. голови НСЖУ, зрештою відповідальними за зрив медіареформ стануть не клерки АП, які, судячи з усього, і вносили поправки, а глава держави, за чиїм підписом було відправлено у парламент цей документ.

Як повідомлялося раніше, президент України Петро Порошенко 21 грудня повернув зі своїми пропозиціями Закон України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" для повторного розгляду Верховною Радою. Глава держави пропонує зобов'язати реформування ЗМІ зберігати мову видань, а також винести за рамки закону питання про офіційного оприлюднення нормативно-правових актів.

Глава держави вважає, що закон не може бути підписаний тому, що він не передбачає зобов'язання реформованих державних та комунальних друкованих ЗМІ за мовою видання. "При такому підході є ризик зменшення кількості видань державною мовою", - йдеться в листі президента.

Також з метою запобігання виникненню з дня набрання чинності законом (тобто з 1 січня 2016 року) законодавчої невизначеності в питанні порядку офіційного опублікування і набрання чинності указів, президент пропонує ч. 2 ст.1 закону присвятити виключно питанням визначення сфери дії цього закону (що випливає з назви статті 1) та викласти її в такій редакції: "2. Питання про офіційне оприлюднення друкованими засобами масової інформації нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, про механізм реалізації положень про офіційне опублікування і набрання чинності нормативно-правовими актами цим Законом не регулюються".