З "лексики ненависті" українські ЗМІ найбільш часто вживають "ватників", "москалів", "рашизм" і "Мордор" (відео)

Всього було проаналізовано 941 тисячу інформаційних повідомлень.

З термінів, які можна розцінювати як "мову ненависті" в українських ЗМІ найбільш часто вживаються слова "ватник", "москаль", "рашизм" і "Мордор". Такі дані серпневого дослідження оголосив під час конференції "Проблема "мови ворожнечі "в українських медіа" партнер київського "Центру контент-аналізу" Олексій Харченко, яку організувала Національна спілка журналістів України.

"У 22% випадків зафіксовано використання слова "ватник" у 18% - "москаль". Далі з 16% йдуть "рашизм, рашісти". І з 13% "Мордор", як іноді в наших ЗМІ стали називати Росію. 9% випадків - слово "лугандон", 7% - "колорад" і 5% - "кацап", - повідомив експерт.

Зі слів Харченка, всього було проаналізовано 941 тисячу інформаційних повідомлень в провідних українських ЗМІ. У 30% з них порушувалися гострі нині теми РФ, Донбасу і Криму. Але лише в 1,7% випадків були помічені вирази, які можна розцінювати як мову ворожнечі або ненависті.

"Можна сказати, що відкритої ворожнечі в українських ЗМІ ми не помітили. Всього 4 746 повідомлень можна розцінювати як такі, що створюють негативне враження про кого-небудь або ображають гідність. Загалом, картина не така складна, як уявлялося спочатку", - повідомив він.
При цьому, зі слів Харченка, до 53% випадків йшлося про дослівне цитування ньюсмейкерів, і лише в 47% - про використання мови ворожнечі авторами повідомлень.

РЕКЛАМА

Найбільш часто у використанні мови ненависті були помічені інтернет-ресурси Корреспондент.net (30% випадків), а також сайти телевізійних каналів "24" (24tv.ua - 23,16%) і "1 + 1" (TSN.ua - 21,15%). У лідерах антирейтингу також опинилися "Цензор", "ЛігаБізнесІнформ" і "Газета.ua". Несподіваним результатом виявилася присутність на 5 і 6 місці рейтингу використання "мови ненависті" державних ЗМІ - "Голос України" та "Укрінформ".

При цьому, зі слів експерта, в повідомленнях "Корреспондента" і "Ліги" мова ворожнечі все-таки присутня в основному не в авторських редакційних текстах. "Це пов'язано з субдоменами, де громадські активісти мають можливість розміщувати свої публікації", - підкреслив він.

Олексій Харченко повідомив, що результати проведеного спеціально до конференції дослідження буде найближчим часом опубліковано в повному обсязі.

ГОЛОВНЕ