Суд щодо "Дніпроенерго" ставить під сумнів підсумки майбутньої приватизації - Бондар

Бондар упевнений, що подібні позови ставлять під сумнів підсумки майбутніх приватизаційних конкурсів, оскільки їх умови фактично не змінюються.

Підстави для скасування підсумків конкурсу з продажу 25% держакцій компанії "Дніпроенерго", пред'явлені Генеральною прокуратурою України, "підходять для всіх об'єктів, приватизованих за останні 10 років". Таку думку висловив колишній голова Фонду державного майна України Олександр Бондар, коментуючи рішення Господарського суду Києва від 30 липня, який визнав незаконним продаж цього держпакета акцій.

Бондар упевнений, що подібні позови ставлять під сумнів підсумки майбутніх приватизаційних конкурсів, оскільки їх умови фактично не змінюються. "Цей суд ще більше погіршить інвестиційний клімат. Інвестори не розуміють, чому в одних відбирають пакети акцій, а в інших - ні", - сказав він.

Господарський суд Києва за позовом Генеральної прокуратури України 30 липня 2015 прийняв рішення про незаконність постанов Кабінету Міністрів України та Фонду держмайна, і скасував продаж 25% акцій енергогенеруючої компанії "Дніпроенерго" (Запоріжжя) кіпрської компанії DTEK Hоldings Limited, яка відбулася в березні 2012 року .

Позовні вимоги Генпрокуратури грунтувалися на тому, що приватизація акцій ПАТ "Дніпроенерго" була проведена з порушеннями законодавства, ціна була несправедливою, а державі було завдано збитків у невстановленому розмірі. При цьому в ГПУ не змогли вказати, які саме порушення законодавства допустила держава під час проведення минулої приватизації, а також назвати справедливу ціну приватизації, а також не обгрунтували збитків державі.

Представники Уряду, Фонду держмайна і покупця під час судових слухань неодноразово звертали увагу суду на те, що позов було подано з порушенням процесуальних строків - більше 3 років із моменту укладення договору про продаж акцій. Однак Генеральна прокуратура стверджувала, що протягом 3 років не знала про те, що в процесі приватизації були порушення, хоча сам процес приватизації був відкритим, а вся інформація про умови та результати приватизації була опублікована в офіційних виданнях, на сайті ФДМУ та ЗМІ.

У процесі судових слухань Генеральна прокуратура з посиланням на Вікіпедію стверджувала, що місце реєстрації інвестора в особі DTEK Hоldings Limited - Кіпр - є офшором, хоча ця країна в 2006 році була виключена Кабінетом Міністрів з переліку офшорних країн. При цьому представник ГПУ стверджував, що Кіпр не співпрацює з FATF, а на його території нібито діє як грецьке, так і турецьке законодавство.

Суд зобов'язав інвестора повернути державі 25% акцій "Дніпроенерго", а також сплатити судове держмито в розмірі 72 тис. грн. Адвокати ДТЕК повідомили, що мають намір подати апеляцію на рішення суду. За положеннями про захист інвестицій Енергетичної хартії, у разі повернення активу державі, інвестору одночасно має бути компенсована сума витрат, понесених інвестором за цей актив.

"У 2012 році ДТЕК заплатив за акції "Днепроенеро" 1 179,7 млн. грн (147 млн дол), а за період з 2012 по 2015 роки ДТЕК інвестував у компанію 4,1 млрд. грн. (404600000 дол)", - повідомили в ДТЕК.

Раніше, 22 червня, Господарський суд міста Києва відмовився задовольнити аналогічний позов ТОВ "Бізнес-Інвест" за участю Генпрокуратури, і визнав приватизацію 25% акцій "Дніпроенерго" законною.

У квітні 2015 року, під час Міжнародної донорської конференції на підтримку України, Президент України Петро Порошенко заявив, що виключає реприватизацію підприємств.