У ЄС прямо заявили, що не дадуть "Газпрому" скривдити Україну

Єврокомісія вперше конкретно заявила, що буде протистояти будь-яким планам на ослаблення ролі України в транзиті газу в Європу.

Єврокомісія прямо заявила, що буде протистояти будь-яким планам "Газпрому", спрямованим на ослаблення ролі України в транзиті газу в Європу, пише російська газета "Коммерсант" .

Віце-президент Єврокомісії (ЄК) з енергосоюзу Марош Шефчович, коментуючи плани "Газпрому" щодо будівництва газопроводів "Турецький потік" і другої гілки "Північного потоку" (Nord Stream-2), заявив: "Якщо подивитися на будівництво й пропозиції газопроводів, одна із цілей - зробити українську транзитну систему менш актуальною або припинити поставки через Україну повністю. Це мало б дуже негативні наслідки для енергетичної безпеки в Європі".

Таким чином, вищий орган виконавчої влади ЄС уперше офіційно розкритикував плани "Газпрому" щодо припинення транзиту газу через Україну, давши зрозуміти, що виступає проти будь-яких спрямованих на це проектів.

"Якщо метою є поступово спустошити український транзитний маршрут, це просто неприйнятно для ЄС, тому що змінить газовий баланс у Європі, поставить у дуже важку ситуацію країни Центральної й Південно-Східної Європи", - пояснив єврочиновник.

Раніше група депутатів Європарламенту на чолі з екс-головою естонського МЗС Урмасом Паетом направила в ЄК звернення, попросивши перешкодити будівництву нових гілок "Північного потоку". Естонія не входить до числа країн, по морській території яких зараз проходить Nord Stream, але "Газпрому" доведеться обговорювати екологічні аспекти проекту з усіма балтійськими державами.

Офіційна позиція "Газпрому" полягає в тому, що компанія не планує продовжувати контракт на транзит газу через Україну після 2020 року. Щоб виконати при цьому контракти, "Газпром" спочатку збирався побудувати газопровід "Південний потік", що виходить на сушу в Болгарії, а після провалу цього проекту затіяв будівництво газопроводу в Туреччину й другу гілку газопроводу через Балтику.

При цьому "Газпром" так і не приступив своєчосно до будівництва "Турецького потоку", не зумівши дійти згоди з Туреччиною, і, як стало відомо минулого тижня, скасував 11 тендерів щодо "Південного коридору" і розірвав контракт із італійською Saipem на укладання труб по дну Чорного моря. Проект уже не вдасться реалізувати в зазначений строк, хоча в "Газпрому" уже закуплені й лежать на складах труби вартістю 1 млрд євро для першої нитки "Турецького потоку".

ЄК весь цей час уникала прямо висловлювати своє ставлення до цих проектів, посилаючись на недостатність інформації, і лише привселюдно висловлювала сумніви в їх економічній ефективності.

Паралельно ЄС розпочав активні переговори про газопроводи з Азербайджану й, у більш віддаленій перспективі, із Середньої Азії, які могли б доставити в Південну Європу газ, альтернативний російському.

Минулого тижня пройшло друге засідання групи з підвищення газової пов'язаності країн Центральної й Південно-Східної Європи (CESEC). Це країни, що збиралися взяти участь у проекті "Південний потік", до яких на запрошення ЄК приєдналися представники Боснії й Герцеговини, Македонії, Молдови, Сербії й України.

За результатами цього засідання ЄК запропонувала балканським країнам два нових джерела поставок - азербайджанський газ газопроводом TAP (будівництво вже почалося), а також скраплений газ з СПГ-терміналу, будівництво якого заплановано в Хорватії.