Портнов присвоїв "премію імені Геббельса" українським політикам, які розповідають про "позитивне рішення" Венкомісії

Портнов звертає увагу на серйозні критичні зауваження Венеціанської комісії, які вимагають практично повної переробки українського закону.

Українські політики, які в один голос розповідають про позитивне для української влади рішення Венеціанської комісії щодо закону про люстрацію, нахабно заперечують очевидне. Таку думку опублікував на своїй сторінці в Фейсбуці Андрій Портнов.

"Не встиг текст звіту європейської інституції з'явитися на веб-сайті Комісії, як Міністр юстиції заявив, що закон про люстрацію чи не суперечить міжнародним стандартам і відповідає резолюціям Ради Європи, а невеликі технічні зауваження буде враховано при доопрацюванні змін до закону в парламенті.

Для ознайомлення з «технічними зауваженнями» Венеціанської комісії, викладеними на 20 сторінках звіту можна зайти за посиланням і переконатися, що ці слова не відповідають дійсності, а їх авторам впору стати лауреатами премії імені Геббельса ", - пише політик.

Зокрема, Портнов звертає увагу на серйозні критичні зауваження Венеціанської комісії, які вимагають практично повної переробки українського закону.

Зі слів політика, українська влада "не помітила" такі серйозні зауваження:

- Люстрація та протидія корупції - це різні заходи, поєднання яких в жодному законі про люстрацію не є оптимальним;

- При обмеженні доступу до державної служби, яке базується на невідповідності фінансових даних, слід враховувати характер і масштаби порушень;

- Розширювальне застосування закону на велику кількість осіб буде проблематичним і призведе до порушення особистих прав громадян та функціонування державної служби в Україні;

- Застосування закону призведе до атмосфери загального страху і недовіри;

- Люстрація не має стосуватися звичайних суддів, які підпадають під дію Закону «Про відновлення довіри до судової системи України»;

- Венеціанська комісія вказала, що ще в травні 2014 Рада Європи встановила, що закон потребує перегляду, але не зважаючи на це поправки так і не було передано до Ради Європи для оцінки;

- Люстрація не має стосуватися виборних посад;

- Закон про люстрацію йде в обхід положень Кримінального кодексу, встановлюючи спрощену, не індивідуалізлвану процедуру, що передбачає уніфіковану санкцію;

- Застосування закону призведе до встановлення заборони на зайняття посад тисячам людей на підставі якихось невідповідностей у фінансових даних, а також призведе до їх зрівнювання разом з тими особами, які скоїли серйозні кримінальні злочини;

- Децентралізований характер люстраційної процедури породжує ризик, що практика виконання закону може характеризуватися відсутністю однаковості або стати простором для зведення особистих / політичних рахунків;

- Пропозиції про створення єдиного органу, відповідального за люстрацію, з точки зору Венеціанської комісії не забезпечують активну участь громадянськості у призначенні керівника та членів органу;

- Запропонований владою орган має бути відкритим для скарг окремих осіб у процесі люстрації і не має служити замінником судового перегляду;

Але головним зауваженням Венеціанської комісії став пункт про те, що люстрація не має замінювати структурних реформ, спрямованих на зміцнення верховенства права та боротьбу з корупцією.