Названо 10 фільмів Куросави, які не можна пропустити

Сьогодні виповнилося 100 років з дня народження відомого кінорежисера.

Російське інформагентство РІА Новини на честь 100-річчя від дня народження знаменитого японського режисера Акіри Куросави назвало десять його фільмів, які не можна пропустити.

Відкриває список фільм "Расемон" (Rashomon), що вийшов в 1950 році. По суті, саме цей фільм відкрив для Європи і Америки японське кіно. В 1951 році "Расемон" одержав головну премію Венеціанського кінофестивалю - "Золотого лева", а пізніше спеціальний почесний "Оскар" (номінації найкращий іноземний фільм тоді ще не було).

У центрі сюжету - суд у справі про вбивство самурая й зґвалтування його дружини. Чотири історії, чотири версії злочину, розказані випадковими свідками, підозрюваним в убивстві бандитом, удовою вбитого й навіть самим убитим самураєм.

Далі йде фільм "Ідіот" (Hakuchi) (1951) - японська кіноадаптація однойменного роману Федора Достоєвського. Дію японської версії Ідіота з засніженого Петербурга XIX століття перенесено на засніжений Хоккайдо ХХ століття, а князь Мишкін у версії Куросави став колишнім військовополоненим на ім'я Камеда. Попередня версія фільму містила в собі дві частини загальною тривалістю 256 хвилин, але на студії цей варіант не прийняли, і Куросаві довелося скоротити його майже на 100 хвилин.

Варто подивитися й філософську драму "Жити" (Ikiru) 1952 року, що одержала спеціальний приз на Берлінському кінофестивалі в 1954 році. У ній розповідається про "простого токійського бюрократа" Кандзі Ватанабе, що довідався, що невиліковно хворий. Ватанабе все життя працював на немилій нудній роботі, не взявши жодного відгулу, не допоміг жодній людині, не витратив гроші, які заробляв і збирав, навіть не купував саке. Довідавшись про смерть, що насувається, він вирішує встигнути за час, що залишився, те, що не встиг за багато років.

Наступний хіт Куросави, і, мабуть, найвідоміший його фільм - "Сім самураїв" (Shichinin no samurai) 1954 року. Дія фільму відбувається в XVI столітті, у Японії йде громадянська війна, довідавшись про те, що бандити готують напад на їх село, жителі наймають для захисту семеро мандрівних самураїв. Розплатитися жителі села можуть лише їжею, а самураї погоджуються й на це.

Цей фільм став одним з яскравих символів неповторного стилю Куросави. "Сім самураїв" були в числі номінантів "Оскара" і премії Британської кіноакадемії, а в 1954 році фільм одержав "Срібний лев" на фестивалі у Венеції.

Фільм "Охоронець" (Yojimbo, 1961) одержав "Золотий лев" на фестивалі у Венеції. У маленьке японське містечко XIX століття, де орудують два бандитські клани, приходить бурлака-самурай, він зіштовхує обидві банди між собою й змушує їх знищити один одного.

Через кілька років сюжет фільму повторив італійський режисер Серджіо Леоні у вестерні "За пригорщу доларів" (1964). Були запозичені не тільки ідея, а й багато прийомів зйомки. Це коштувало італійцеві судового позову, що виграв Куросава. Йому також дісталися 15% від світового прокату фільму Леоні й ексклюзивні права на прокат у Японії, Південній Кореї й на Тайвані.

В 1974 році на студії "Мосфільм" Куросава знімає фільм "Дерсу Узала". У його основу покладено твори російського ученого і письменника Володимира Арсеньєва. Фільм увійшов в історію кінематографа, хоча й не мав касового успіху. В 1974 році "Дерсу Узала" одержав Оскара, а в 1975 - золотий приз Московського міжнародного кінофестивалю.

В 1980 році Куросава зняв "Тінь воїна" (Kagemusha). У другій половині XVI століття Японія охоплена міжусобними війнами, іде бій за владу над столицею - Кіото, тому що влада над нею означає владу над всією Японією. У цей круговорот випадково потрапляє дрібний злодюжка, що дуже схожий на відомого феодала, що навіть рятує його від неминучої страти.

В 1981 році фільм "Тінь воїна" було визнано гідним "Оскара" як "Кращий фільм іноземною мовою". У цьому ж році Акіра Куросава за цей фільм одержав від Британської кіноакадемії титул найкращого режисера. "Тінь воїна" також став лауреатом премії "Сезар" - кращий фільм іноземною мовою, і одержав "Золоту пальмову гілку" у Каннах в 1980 році.

В 1985 році Куросава знімає фільм "Ран" (Смута) (Ran). Старіючий японський правитель XVI століття розділяє свої володіння між трьома синами. Обманутий старшими, він проганяє молодшого, що насмілився критикувати рішення батька. Але незабаром, всіма покинутий, втративши владу й розум, він залишається один і лише молодший син стає його опорою. В 1987 році "Смута" принесла своєму творцеві премію BAFTA (британський "Оскар") як найкращий фільм іноземною мовою.

До списку фільмів Куросави, які не можна не подивитися, увійшли також "Сни Акіри Куросави" (Akira Kurosawa's Dreams, 1990). Фільм складається з семи новел, об'єднаних лише тим, що це сни режисера. У цій стрічці Куросава розмірковує на вічні теми: життя й смерті, творчості, людської природи. Фільм було визнано гідним призу Японської кіноакадемії, а також номінувався на премію "Золотий глобус".

В 1991 році Куросава зняв фільм "Серпнева рапсодія" (Hachi-gatsu no kyôshikyoku) - одну з останніх своїх робіт.

Головна героїня фільму - Кане - пережила вибух Товстуна над Нагасакі, втратила в цій трагедії чоловіка й залишилася одна з двома маленькими дітьми. Тепер Кане вже бабуся, у неї гостюють четверо онуків, поки їх батьки відвідують родичів в Америці. Старший брат Кане, ім'я якого вона навіть не пам'ятає, тепер громадянин тієї самої країни, що скинула бомбу на Японію, а його діти й онуки - типові американці. Один з них (його грає Ричард Гір) приїжджає в Японію, щоб познайомитися з родичами.

Нагадаємо, що сьогодні, 23 березня, виповнюється 100 років від дня народження знаменитого японського режисера, сценариста і продюсера Акіри Куросави.