НСЖУ та МОЗ уклали меморандум щодо проведення "Школи медичної журналістики"

Олександр Квіташвілі зауважив, що підписання Меморандуму є важливим кроком інформування населення та популяризації здорового способу життя.

Міністр охорони здоров’я України Олександр Квіташвілі підписав Меморандум про взаємодію та співпрацю у проведенні освітньо-роз’яснювального соціального проекту для ЗМІ "Школа медичної журналістики". Меморандум укладений між Національною спілкою журналістів України, Громадською Спілкою "Міжнародний Клуб Лікарів і Фармацевтів" і МОЗ України, повідомляє прес-служба НСЖУ.

Олександр Квіташвілі зауважив, що підписання Меморандуму є важливим кроком інформування населення та популяризації здорового способу життя.

Проект "Школа медичної журналістики" реалізовується Громадською Спілкою "Міжнародний Клуб Лікарів і Фармацевтів" та Національною спілкою журналістів України з 2013 року. За словами керівника соціальних проектів Громадської Спілки "Міжнародний Клуб Лікарів і Фармацевтів" Тетяни Савченко, протягом двох років близько 200 журналістів взяло участь у навчальних семінарах, а кількість якісних публікацій на медичну тематику збільшилась на 3000.

Перший секретар Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко наголосив на важливості підвищення кваліфікації журналістів, що висвітлюють соціальні теми, та їх спілкуванні з фахівцями охорони здоров’я:

– Професіоналізація матеріалів медіа на тему медицини і охорони здоров’я, доступ журналістів до важливої інформації від провідних лікарів України є пріоритетом організаторів Школи медичної журналістики, – зауважив керівник НСЖУ.

Сам Меморандум було презентовано в ході зустрічі заступника Міністра Ігоря Перегінця із журналістами провідних регіональних ЗМІ з Дніпропетровська, Черкас, Полтави, Луцька, Чернігова і Хмельницького.

Ігор Перегінець прокоментував підходи до медичної реформи та закликав журналістів бути партнерами у поширенні достовірної та актуальної інформації до громадян.

За його словами, робота журналістівважлива складова комунікаційної стратегії, яку розробив МОЗ спільно з Всесвітньою організацією охорони здоров’я щодо профілактики захворювань.

– Охорона здоров’я – соціально важлива тема і соціально чутлива тема. Кожне сказане неуважно слово впливає на поведінку людини. Я не кажу про технічні терміни, я кажу про меседжі, які говорять про нездатність системи забезпечити те чи інше лікування. Чи неаргументовані звинувачення, – зазначив Ігор Перегінець.

Він навів приклад ажіотажу навколо вакцинації у 2008 році. Коли після смерті юнака з Краматорська у медіа цей випадок пов’язали саме зі щепленням від кору.

– Дуже гаряча тема – підхоплюється всіма. Звинувачуються МОЗ, виробники, всі звинувачуються. І це збігається з кризою в країні, коли немає коштів на закупівлю вакцин. Разом з ажіотажем це призводить до того, що в нас рівень імунізації впав до таких показників, яких в Європі не існувало ніколи. Нині у нас рівень імунізації 20-30%.

А ніхто не може знати, скільки вагітних захворіло краснухою і втратили дітей. Скільки дітей захворіли дифтерією і померли, бо батьки побоялися їх імунізувати. Скільки новонароджених захворіли туберкульозом і померли до року. Цього суспільство не хоче знати – що воно піддалося на ефект паніки, яка через мас-медіа прийшла в суспільство. І таких прикладів може бути багато. Тому перед тим, як сказати якесь гостре слово про систему охорони здоров'я (хоч вона заслуговує, я визнаю це), ми повинні зважити, як це відіб’ється на пацієнтові. Якщо це завдасть шкоди, то варто подумати двічі, чи слід цей меседж давати, – наголосив заступник Міністра.