Генпрокуратура відновила розслідування щодо судді Литвинової, яка прийняла свідомо неправосудне рішення в справі Шепелевої (документ)

Суддя Литвинова восени 2014 року прийняла рішення зобов'язати прокуратуру закрити слідство у відношенні підозрюваної у викраденні коштів банку Галини Шепелевої без передачі справи в суд першої інстанції.

Після звернень громадських активістів Генеральна прокуратура України поновила кримінальне провадження у відношенні судді Печерського райсуду Ірини Литвинової, яка прийняла свідомо неправосудне рішення в справі про викрадення коштів вкладників "Родовід банку". Про це сказано у відповіді Генпрокуратури на звернення профільного комітету ВР й активіста "Автомайдану" Ярослава Гончара.

Суддя Литвинова восени 2014 року прийняла рішення зобов'язати прокуратуру закрити слідство у відношенні підозрюваної у викраденні коштів банку Галини Шепелевої без передачі справи в суд першої інстанції. Апеляційний суд визнав це рішення "прийнятим суддею незаконно й з перевищенням повноважень", а ГПУ відкрила у відношенні Литвинової кримінальне провадження за винесення неправосудного рішення. Але саме виробництво без обґрунтування причин було припинено напередодні новорічних свят.

За повідомленням Генеральної прокуратури, зараз дії Литвинової розслідуються поряд із діями Олександра Шепелева, якого можуть уже в найближчі дні повернути в Україну. У відношенні самої Галини Шепелевої розслідування, як і раніше, не ведеться через "поганий стан здоров'я" підозрюваної.

"Українським Новинам" вдалося отримати копію постанови про поновлення кримінального розслідування від 24 березня 2015 року. "Постанова про закриття кримінального провадження прийнята передчасно, без всеосяжного вивчення всіх обставин кримінального правопорушення", - сказано у тексті постанови за підписом заступника Генерального прокурора.

Як повідомляли "Українські Новини", 29 грудня ГПУ закрила кримінальне провадження увідношенні судді Печерського райсуду Ірини Литвинової за підозрою у прийнятті свідомо неправосудного рішення. А вже 9 днів потому інша суддя Печерського райсуду Христина Гладун, фактично просто переписавши рішення колеги Литвинової, повторно розпорядилася закрити справу у відношенні Галини Шепелевої на стадії слідства. Це рішення згодом було також скасоване Апеляційним судом з формулюванням "завідомонеправосудне" безпосередньо в резолютивній частині документа.

Відповідно до постанови Генеральної прокуратури, копію якої мають "Українські Новини", кримінальне провадження у відношенні Литвинової за ухвалення рішення, скасованого Київським апеляційним судом як неправосудне, закрито 29 грудня 2014 року, оскільки слідчий не виявив ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 375 ч.1 (винесення свідомо неправосудного судового рішення) і ст. 364 ч.2 (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) КК України.

Судячи з 8-сторінкового документа за підписом старшого слідчого з особливо важливих справ Головного слідчого управління ГПУ А.Барабаша, слідчим вдалося допитати ініціаторів порушення справи з "Родовід Банку" й "Автомайдану", а також колегу з першого відділу Андрія Попова, що безпосередньо веде справу Шепелевої. Сама суддя Литвинова, пославшись на конституційне право, взагалі відмовилася давати слідству які-небудь показання. І хоча свідки вказували на очевидну неправосудность рішення, що підтверджувала й постанова Київського апеляційного суду, слідчий дійшов парадоксальних висновків.

На його думку, зловживання владою передбачає отримання певної неправомірної вигоди. А ніякої вигоди особисто для Литвинової в прийнятому нею рішенні слідчий не побачив. При цьому й нанесена нею шкода ніяк не вписувалася у визначення "у сто й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян". А якщо немає очевидної користі й очевидної шкоди - значить, немає й злочину, підсумував слідчий. У чому й розписався, резюмувавши відсутність у діях судді Литвинової "складу вказаних кримінальних правопорушень".

А у відповідь на запит агентства у ГПУ заявили, що неправосудне рішення судді, яким пропонується закрити справу до суду й зняти арешт із майна (у тому числі - комерційного) підозрюваної в розкраданні державних коштів у особливо великому розмірі, не наносить якого-небудь збитку. "Не добуто дані про заподіяння істотної шкоди або важких наслідків інтересам окремих громадян або держави", - сказано в поясненні прокуратури.

Громадські активісти пов'язували такі несподівані резолюції з діями заступника Генпрокурора Анатолія Даниленка, який, за їхніми твердженнями, брав безпосередню участь у закритті кримінальних справ проти Шепелевих.

Наразі у відношенні Шепелевої проходить розслідування за статтею 191 (частина 5) Кримінального кодексу України. Її обвинувачують у співучасті з чоловіком - екс-депутатом Олександром Шепелевим у виведенні коштів вкладників "Родовід Банку" у сумі понад 300 мільйонів гривень на особисті рахунки, а також у привласненні коштів від фіктивного ремонту офісної будівлі у центрі Києва. Гроші були виведені з банку в 2009-2010 роках, коли в банк була введена тимчасова адміністрація, що діяла під керівництвом Шепелева. При цьому в той час, коли вкладники домагалися повернення грошей, суми йшли на фіктивний ремонт офісу Галини Шепелевої у центрі столиці.

Подружжя Шепелевих було затримано в Угорщині й екстрадовано в Україну. Олександр Шепелев був узятий під варту, а Галина Шепелева «пішла на лікарняний» під домашнім арештом.

В 2014 році Шепелев утік з-під варти й зник, після чого був звільнений голова Держпенітенціарної служби. Потім Шепелев був затриманий у Росії. 21 березня Одинцовський суд Московської області вирішив взяти Шепелева під екстрадиційний арешт і повернути його в Україну.