Нейтралітет не рятує країни Скандинавії від агресії Росії - Rzeczpospolita

Російські погрози й провокації змусили шведів, датчан і фінів відновлювати військову інфраструктуру часів Холодної війни.

Скандинавські країни більше не відчувають себе в безпеці поряд із агресивною Росією, незважаючи на свій військовий нейтралітет. Особливо після того, як посол РФ у Данії Михайло Ванін пригрозив Копенгагену ядерною зброєю у разі розміщення на своїй території систем ПРО США.

Про це сьогодні пише польське видання Rzeczpospolita , яке зауважує, що це лише останній прояв недоброзичливості Росії, яку вона проявляє вже рік, постійно порушуючи повітряний простір країн Північної Європи.

"Серед скандинавських країн Данія й Норвегія є членами НАТО. З точки зору Москви, вони є сферою впливу США. Тому в разі конфлікту в Балтійському морі будуть розцінюватися як вороги", - сказано у статті.

Датські експерти зазначають, що російська військова авіація часто порушувала повітряний простір їхньої країни в липні. Тоді, на їхню думку, ВПС РФ відпрацьовували маневри з бомбардування острова Борнхольм. Після того провокацій було менше й вони були спрямовані на перевірку швидкості реагування датської авіації й систем ППО.

Схожі провокації відбулися й проти Швеції, Фінляндії й Норвегії, які мають спільний кордон із Росією. Шість років тому норвезький уряд настільки повірив у неможливість поновлення Холодної війни, що навіть здав у оренду РФ свою військово-морську базу для підводних човнів Olavsvern. Російські військові маневри за участю ВМС, ВВС і сухопутних військ на кордоні з Норвегією, які відбулися 16 березня, продемонстрували, наскільки недальновидним було рішення Осло.

Відповідно до угоди, Росія може використати норвезьку базу тільки для "наукових місій". Однак під прикриттям таких місій може працювати розвідка. А оскільки база розташована між скелями, НАТО не може відстежити, що на її території відбувається.

Швеція, у свою чергу, відреагувала на російські провокації відправленням ескадрильї винищувачів JAS-39 Gripen на острів Готланд посередині Балтійського моря. В 90-і роки він фактично став демілітаризованою зоною, але Стокгольм вирішив, що не може зараз залишити його без захисту. Тим більше, коли російські бомбардувальники Ту-22М3 порушують повітряний простір Швеції й країн Балтії. Також Стокгольм і Хельсінкі домовилися про посилення співробітництва у військовій сфері.

Командуючий силами НАТО в Європі Філіп Брідлав раніше закликав США збільшити фінансування військових баз і спільних навчань Альянсу в Європі.