Туреччина не поспішає будувати газопровід "Турецький потік"

Росія в грудні відмовилася від свого проекту "Південний потік" вартістю $ 40 млрд, який пройшов би по дну Чорного моря до Болгарії.

Влада Туреччини стурбована з приводу занадто великої залежності від російських енергоносіїв, а тому плани Росії щодо нового газопроводу в південно-східну Європу навряд чи просунуться настільки швидко, як цього хоче Москва.

Росія в грудні відмовилася від свого проекту "Південний потік" вартістю $ 40 млрд, який пройшов би по дну Чорного моря до Болгарії, повідомляє "Українська правда " з посиланням на Reuters.

Замість цього Газпром заявив в січні, що планує побудувати газопровід тієї ж потужності до поки що непобудованого газового хабу на турецько-грецькому кордоні в кінці 2016 року.

Проте офіційні особи в Анкарі заявляють, що терміни проекту, який неофіційно називають "Турецьким потоком", нереальні.

"Питання не в самому Турецькому потоці", це цілий пакет енергетичних потреб Туреччини. Ми повинні бути трохи терплячими", - сказав міністр енергетики Туреччини Танер Йилдиз.

Туреччина сильно залежить від природного газу РФ. Торік вона купила 27,33 млн кубометрів газу, що еквівалентно більш половині імпорту газу країни.

Російська компанія "Росатом" також веде будівництво першої в Туреччині атомної електростанції.

"Росія дуже зацікавлена, але це дуже ймовірно, що "Турецький потік" буде відкладений, принаймні, до 2017 року", - сказав один з керівників галузі, вказавши на довгі процедури надання екологічних дозволів, особливо напередодні загальних виборів у червні.

Інший чиновник сказав, що переговори з приводу ціни на імпорт російського газу також є важливим чинником. Туреччина добилася 10,25-відсоткової знижки в кінці лютого, але хоче більшого.

До 2017 року попит на газ у Туреччині, як очікується, буде випереджати поточні обсяги за контрактом на імпорт. Поставки з північного Іраку почнуться не раніше 2018 року, залишивши Анкарі невеликий вибір.

Західний дипломат в Анкарі заявив, що суперечки щодо "Турецького потоку" також є предметом розбрату між Брюсселем і Москвою за збереження впливу на Туреччину.

"Зрозуміло, що справи Росії все більш безнадійні, і що ми повинні знайти більше союзників на сході і півдні. Туреччина є номером один. Росія залучає Туреччину на свою орбіту, і якщо це не зупинити зараз, то може бути занадто пізно", - сказав він.