У Генпрокуратурі вважають, що розкрадання держкоштів у особливо великому розмірі - не збиток
"Не здобуто даних про заподіяння істотної шкоди або тяжких наслідків інтересам окремих громадян або держави", - сказано в поясненні прокуратури.
У Генеральній прокуратурі України вважають, що неправосудне рішення судді, яким наказно закрити справу до суду і зняти арешт з майна (в тому числі - комерційного) підозрюваної у розкраданні держкоштів у особливо великому розмірі, не завдає жодної шкоди.
Про це сказано у відповіді ГПУ на інформаційний запит "Українських Новин", на якій підставі і з яких міркувань було закрито кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 375 ч.1 (винесення завідомо неправосудного судового рішення) і ст. 364 ч.2 (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) КК України стосовно судді Печерського районного суду Ірини Литвинової, яка зобов'язала ГПУ закрити кримінальну справу стосовно Галини Шепелєвої до потрапляння в суд.
"Не здобуто даних про заподіяння істотної шкоди або тяжких наслідків інтересам окремих громадян або держави", - сказано в поясненні прокуратури.
У прокуратурі не пояснили, чи брали до уваги, що заарештовані рахунки і оцінена в кілька мільйонів комерційна нерухомість підозрюваної є фактично забезпеченням у кримінальній справі про розкрадання понад 200 мільйонів гривень з рахунків державного (!) "Родовід-банку". Чим було завдано прямих збитків державі, а також поставлена під сумнів можливість повернення вкрадених коштів вкладникам банку.
<p>
<img src="/uploads/media/editor_photo/2015/01/19/f59028a5bc9284ac5e720cd46a557a25df1445ff.jpg">
</p>
Раніше "Українські Новини" публікували отриманий з власних джерел текст постанови Генеральної прокуратури України від 29 грудня, яким було закрито кримінальне провадження щодо судді Печерського районного суду Ірини Литвинової.
Судячи з 8-сторінкового документа за підписом старшого слідчого з особливо важливих справ Головного слідчого управління ГПУ А.Барабаша, слідчим вдалося допитати ініціаторів порушення справи з "Родовід Банку" і "Автомайдану", а також колегу з першого відділу Андрія Попова, який безпосередньо веде справу Шепелєвої. Сама суддя Літвінова, зіславшись на конституційне право, взагалі відмовилася давати слідству будь-які свідчення. І хоча свідки вказували на очевидно неправосудне рішення, що підтверджувала і постанова Київського апеляційного суду, слідчий дійшов до парадоксальних висновків.
На його думку, зловживання владою передбачає отримання певної неправомірної вигоди. А жодної вигоди особисто для Литвинової в прийнятому нею рішенні слідчий не побачив. При цьому і завдана їй шкода ніяк не вписувався в визначення "в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян". А якщо немає очевидної користі й очевидного шкоди - значить немає і злочину - підсумував слідчий. Під чим і підписався, резюмувавши відсутність у діях судді Литвинової "складу зазначених кримінальних правопорушень".
Нагадаємо, 25 вересня 2014 слідчий суддя Печерського райсуду Ірина Литвинова перевищила повноваження, зобов'язавши Генпрокуратуру закрити справу підозрюваної у розкраданні коштів "Родовід Банку" Галини Шепелєвої "через відсутність складу злочину" на стадії слідства без передачі до суду першої інстанції. Це рішення викликало величезний резонанс у середовищі юристів і було скасовано Київським апеляційним судом як неправосудне. А щодо самої Ірини Литвинової порушили кримінальну справу.