Президентська стратегія-2020 знає все, крім того, як вийти з кризи - інститут Акімової
Експерти НоСЕП зазначають, що в 2014 році промислове виробництво впало більш ніж на 10%, інфляція досягла рекордного в XXI столітті рівня 24,9%, гривня ослабла вдвічі.
Затверджена Президентом України Петром Порошенком Стратегія сталого розвитку "Україна-2020" є декларативним документом, який не дає відповіді на запитання - як Україні вийти з нинішньої економічної кризи для подальшого розвитку. Про це йдеться в аналітичній записці, підготовленій експертами Аналітичного Центру "Нова соціальна та економічна політика" (НоСЕП).
"Стратегію сталого розвитку "Україна-2020" було представлено в серпні 2014. За 4 місяці, що минули з тих пір, реформатори не просунулися ні на крок, трохи "приправивши" цей документ "посланнями" і формулюваннями з коаліційної угоди", - зазначають аналітики НоСЕП. На їх переконання, мета Стратегії, яка полягає в тому, щоб "до 2020 року вийти на європейські стандарти життя і провідні позиції України у світі", не дає відповіді на запитання, як подолати кризу, що охопила країну в 2014 році/, і яка, очевидно, продовжуватиметься і в 2015 році.
Експерти НоСЕП зазначають, що в 2014 році промислове виробництво впало більш ніж на 10%, інфляція досягла рекордного в XXI столітті рівня 24,9%, гривня ослабла вдвічі, резерви Нацбанку зменшилися до 10-річного мінімуму (7500000000 дол.), зовнішній борг перейшов "червону межу" (60% від ВВП), а безробіття досягло майже 10%. У цій ситуації, на думку аналітиків НоСЕП, ключовим завданням є подолання кризи, відновлення макроекономічної та соціальної стабільності, але воно виявилося "за рамками" Стратегії.
Ще одним слабким місцем документа є перенасиченість фразами-побажаннями замість конкретних кроків та ініціатив ("зосередити увагу", "зробити акцент", "надати пріоритет", "оптимізувати систему", "оновити доктринальні та концептуальні підходи", "формування ефективної моделі"). "Не включивши в Стратегію-2020 ні слова про кроки, необхідні для поліпшення бізнесу і інвестклімату, автори реформи пропонують наступні 5 років "годувати" інвесторів формуванням та просуванням бренд-меседжів на кшталт: Україна - хаб для інвестицій", - наголошується в аналітичній записці.
На думку експертів, існують величезні ризики того, що у влади на все і відразу не вистачить ні сил, ні ресурсів, а отже, в кінцевому рахунку більшість реформ буде або провалено, або не виконано.
Згідно зі Стратегією, в найближчі 5 років в децентралізованій, бідній, залежній від зовнішнього фінансування країні, яка воює, має бути здійснено 62 реформи. "Навіть по 12 в середньому реформ за рік - при тому, що за 9 місяців не було зроблено жодної – має занадто фантастичний вигляд", - переконані експерти НоСЕП.
Важливою проблемою документа є нереалістичність поставлених у ньому завдань і непрофесіоналізм їх формування. Наприклад, Стратегією ставиться завдання довести ВВП за паритетом купівельної спроможності в розрахунку на 1 особу до 16 тис. доларів США. "За останнє десятиліття у світі не було жодного прецеденту подвоєння ВВП за паритетом купівельної спроможності за 5 років; Україні для досягнення "цілі" необхідно буде як мінімум щорічне 10% зростання економіки, ревальвація національної валюти до 10-12 грн за долар США при річній інфляції не вище за 5%", - йдеться в аналітичній записці НоСЕП.
З іншого боку - автори Стратегії пропонують "штурмувати висоти", вже давно освоєні Україною. Як один з індикаторів реалізації Стратегії поставлено завдання - Україна візьме участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA і ввійде в 50 кращих країн - учасниць такого дослідження. "Проте Україна вже двічі брала участь в аналогічному дослідженні (TIMSS), підвищивши своє місце в математиці з 25 місця в 2007 році до 19 місця у 2011 році (відразу за Швецією), в природничих науках за цей же період – з 19 до 17-18 місця (яке ми розділили з Італією) навряд чи стане великим досягненням - в наступні п'ять років увійти до 50 провідних країн у рейтингу, де всього бере участь 65 держав", - звертають увагу експерти НоСЕП.
У Стратегії також наголошується, що до 2020 року має бути забезпечено максимальне відношення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до ВВП на рівні не вище 60%. "Ця планка вже з "великим запасом" перейдена і має становити за підсумками 2014 75-80% ВВП, а до кінця наступного року - 90-95%. Щоб "збити" борг до рівня 60%, українська економіка має або зростати "китайськими темпами", або припинити позичати, проте весь сенс роботи Уряду в 2014 році і початку 2015 полягав у задоволенні вимог МВФ для отримання чергового траншу кредиту ", - зазначають аналітики НоСЕП.