ЗМІ: урядовий проект судової реформи може посилити політичну ангажованість суддів

Найбільші шанси бути прийнятими парламентом мають два законопроекти реформи, підготовлені відповідно Кабміном і Адміністрацією Президента

Найбільші шанси бути прийнятими парламентом мають два законопроекти реформи, підготовлені відповідно Кабміном і Адміністрацією Президента, вважають опитані журналістами експерти .

Якщо оцінювати в цілому кожен з документів, то першим, що впадає в око, є те, що прем'єрський проект виступає швидше як революційна система перетворень, у той час як президентський більше схожий на еволюційну програму. Супротивники президентського варіанта дорікають за його надмірну поступовість, розпливчастість і відсутність кардинальних змін. Зате опоненти прем'єрського проекту говорять про те, що замість очищення й оптимізації роботи судової системи, у Кабміні хочуть переформатувати й перепідкорити цю систему собі, витративши на це мільярди бюджетних коштів.

Олег Бачун, заступник Генпрокурора й екс-голова Окружного адміністративного суду м. Київ:

"Кабмінівский законопроект трохи радикальний. Наприклад, для чого ліквідувати господарське правосуддя? Думаю, це неправильно, тому що в підсумку ми знову не поліпшимо якість відправлення правосуддя в господарських справах. Президентський проект більш зважений. Принаймні, я не бачу в ньому тенденції взяти під себе правосуддя, зробити його слухняним".

Тотальні звільнення й переатестація не знімуть проблему корупції. Урядовий проект судової реформи не вказує, звідки візьмуться тисячі нових суддів, за якими критеріями буде проводитися переатестація. Існує ризик, що процес очищення буде підмінено процесом присяги на політичну лояльність.

Василь Кисіль, старший партнер юридичної компанії "Василь Кисіль і партнери"

"Питання ліквідації господарських судів було порушено, щоб заспокоїти суспільство, переконливо поставити крапку на судовій реформі. Судді дійсно хабарничають. І це питання не стільки до них, скільки до держави. Не треба створювати умов для корупції, спокуси для суддів. Повірте, святих у нас немає. Державі це треба враховувати".

Майже всі опитані юристи підкреслили, що нагальною потребою української судової системи є очищення, а не перепідпорядкування. Втім, ефективного механізму люстрації й професійної оцінки суддів дотепер не введено, а пропозиції Кабміну лише імітують такий механізм.