The Time: Послання Путіна Федеральним Зборам роздратувало російську еліту

Ейфорія кремлівської еліти після анексії Криму зникла, коли почали накопичуватися економічні питання і проблеми в безпеці.

Російську еліту в Москві здебільшого турбують зараз не санкції проти Росії, а відсутність у президента РФ Володимира Путіна практичних намірів вирішити економічні проблеми країни, пише Саймон Шустер у The Time .

У своєму посланні Путін нікого не здивував, повторюючи заяложені гасла непокори по відношенню до Заходу: "Це безглуздо намагатися розмовляти з Росією з позиції сили", - заявив він. А потім: "Ніхто не може отримати військову перевагу над Росією!".

Але була одна велика різниця - реакція. Склад аудиторії був той самий: у залі, де виступав Путін, сиділи ті ж самі улесливі законодавці, технократи і пропагандисти, які були присутні під час полум'яного виступу російського лідера 18 березня про приєднання Криму. Цього разу не було жодної овації зі вставанням, і навіть найприємніші для натовпу путінські шпильки ("Наша армія - ввічлива, але грізна", - сказав Путін) викликали не більше ніж смішки й слабкі оплески.

І неважко побачити, чому так сталося. Напередодні великого виступу Путіна на південному фланзі Росії знову виникла проблема збройного сепаратизму, яка є набагато більш актуальною і невідкладною, ніж військова загроза з боку України. У середу ввечері група з десяти бойовиків почала в чеченській столиці Грозному потужну перестрілку з поліцією. Тільки в четвер вранці, за кілька годин до виступу Путіна, Національний антитерористичний комітет оголосив про "ліквідацію" всіх терористів.

Але найбільше людей у Москві стривожили новини не з Грозного, а ті, про які вони дізнаються постійно з теленовин. У небезпеці опинилися банківські вклади і відпускні плани мільйонів росіян. Після анексії Путіним Криму національна валюта рубль втратила близько 40% своєї вартості по відношенню до долара, тому багатьом росіянам стали недоступні закордонні поїздки і західні товари, які вони люблять.

Спроби Путіна звернутися до цих питань не зменшили напругу на обличчях слухачів. Російський президент заявив, що рекордно низький курс рубля - наслідок дій таємничих валютних спекулянтів, а не того, про що знають усі - західних санкцій, введених США та ЄС після анексії Криму, помножених на триваюче п'ять місяців зниження цін на нафту, яка є головною статтею російського експорту. Щоб зупинити економічний спад, Путін наказав російському Центральному банку та іншим контролюючим органам вистежити цих спекулянтів, щоб вони припинили свої ігри з рублем.

"Влада знає, хто ці спекулянти, і інструменти впливу на них є", - заявив Путін. Почувши цю заяву, відомий економіст та голова Центробанку Ельвіра Набіулліна опустила голову і, здається, здригнулася. Міністр фінансів Антон Силуанов, який напружено сидів на стільці, продовжував машинально кусати нижню губу, коли президент РФ викладав свою економічну дорожню карту.

Незабаром стало очевидним, що жодної дорожньої карти у Путіна немає. Його ідея про те, як впоратися з ізоляцією з боку Заходу і з рецесією, яка настане в майбутньому році, крутилася навколо плану "імпортозаміщення", в рамках якого Росія має закінчити зі своєю залежністю від закордонних технологій, продовольчих та споживчих товарів, почавши робити все необхідне вдома. "Ми також повинні зняти критичну залежність від закордонних технологій і промислової продукції", - сказав він.

Економіст і колишній заступник голови російського Центробанку Сергій Алексашенко заявив, що в найближчій перспективі цю ідею неможливо втілити в життя. Росія ніколи не виробляла у великих кількостях техніку, яка потрібна її сучасним галузям і підприємствам для нормального функціонування. "Поверхневий аналіз ситуації відображає відірваність від життя та іншу реальність, в якій живе нинішній Кремль", - сказав він.

Більше ніж санкції російську еліту турбує відсутність у Путіна практичних задумів щодо вирішення економічних проблем Росії. "Еліта бізнесу, близькі до Путіна, на їхніх обличчях нервовість, який ми не бачили довгий час", - розповів колишній американський посол у Москві Майкл Макфол. "Я не знаю, чи є це надмірною реакцією, але я відчуваю цю нервовість, що йде від знайомих мені людей. Вони поводилися дуже самовпевнено. У них було багато бравади, яку я сьогодні не спостерігаю", - запевнив експерт.

Цієї бравади не спостерігалося і після виступу Путіна, коли чиновники залишали Георгіївський зал. Коли вони прямували до сходів, їх переслідували телеоператори і журналісти, запитуючи про падіння рубля. "Якщо ви знали, що є спекулянти, то чому ви не зупинили їх ще кілька місяців тому?", - сказав кореспондент державного Першого каналу у кожного посадовця, якого йому вдавалося поставити перед камерою.

Деякі з найближчих союзників Путіна намагалися бадьоритися, але їм не вистачало тієї зухвалої самовпевненості, яку вони випромінювали після приєднання Криму. Головний кремлівський експерт з України і ключовий економічний радник Сергій Глазьєв не надав особливого значення дефіциту ентузіазму щодо промови Путіна.

"Оплески є суб'єктивним мірилом", - заявив він, забираючи з гардеробу свою хутряну шапку. "Крім того, не можна порівнювати ситуацію сьогодні з тим, що була після Криму". Дійсно, минулі дев'ять місяців послабили не тільки ентузіазм Росії, а й ауру зухвалої непереможності президента", - резюмує автор статті.

Путін у своєму посланні Федеральним Зборам заявив, що не збирається змінювати свою агресивну політику щодо України через санкції Заходу. Ніхто не зможе силою і тиском вплинути на Росію, щоб вона змінила свою політику по відношенню до України, заявив президент РФ Володимир Путін під час свого щорічного звернення до Федеральних зборів у четвер, 4 грудня.