Time: Українські фахівці з психологічних травм борються з "інтоксикацією"
Повоєнні психічні травми медики назвали "інтоксикацією" або, простіше, "українським синдромом".
"В розпал літа, коли бої на Сході України змістилися до російського кордону, психіатри , що працюють в окрузі, почали помічати у жителів, які були втягнуті в конфлікт, нетиповий розлад, - пише кореспондент журналу американського журналу Time Саймон Шустер, який побував в зоні конфлікту.
- Спершу його симптоми було складно диференціювати від більш поширених психічних наслідків війни: тривожності, безсоння, депресії, однак вони досить відрізнялися для того, щоб лікарі почали придумувати хворобі особливе ім'я. Вони назвали її "інфотоксикацією" або, простіше, "українським синдромом".
Коли на початку липня сепаратисти пішли зі Слов'янська, психіатр Юрій Фісун зміг відновити роботу з пацієнтами. "Фісун і його колеги помітили, що сили, які живили ненависть, залишилися в Слов'янську навіть після припинення боїв. До ознак психічної травми у людей додалися помітні агресивність і параноя, що виражаються в химерних судженнях, причому, за відчуттям доктора, пацієнти вигадують ці фрази не самі. Виявилося, їх джерело - телебачення", - пише автор статті.
Після цього доктор завів звичку щовечора дивитися вечірні випуски новин і робити позначки, готуючись до прийому пацієнтів. "За ніч вони засвоювали свіжу пропаганду, - ділиться спостереженнями психіатр, - і її напрочуд важко вибити у них з голови".
Дійсно, зазначає Шустер, після взяття українською армією Слов'янська в російських державних ЗМІ з'явилися повідомлення про повальні зачистки, масові арешти, розстрільні списки та нагороди за трупи цивільних. Провівши два тижні у відбитих у сепаратистів населених пунктах, журналісти Time дійшли висновку, що це не відповідає дійсності.
"Проті чутки про українські ескадрони смерті і зачистки вперто продовжують ходити, і, зі слів Фісуна, мета професійних психіатрів - викорінити їх один за іншим", - повідомляє кореспондент. "На сьогодні це першорядне завдання. Це головне джерело неврозів та громадської агресії", - наводить він слова фахівця.
У психіатра Ольги Кадишевої свій рецепт боротьби з "інфотоксикацією": "Лікування - це дієта: припинення надходження інформації, взагалі всякої, не важливо, української чи російської".
"Поки повстанці відступають із укріплених позицій дедалі глибше на простори Південної та Східної України, розкол в суспільстві, залишений їх війною, схожий швидше на вкрите тріщинами дзеркало, ніж на чистий розлом посередині. Ті, хто залишався в притулках під бомбардуваннями, засуджують тих, хто втік із району бойових дій. Ті, хто не підтримували сепаратистів, звинувачують їх прихильників, і навпаки.
Лінії вододілу сплітаються в "килим" недовіри і взаємних докорів, і на виправлення цього підуть роки. Тим часом пропагандистські канали з обох сторін зможуть грати на цих розладах, ускладнюючи повернення місцевих громад до нормального життя ", - приходить до невтішного висновку Шустер.