Ірина Акімова: якщо ситуація на Донбасі не стабілізується, падіння ВВП України в 2014 році може перевищити 10%

У разі затягування або заморожування конфлікту - мова може йти про сповзання регіону в «сіру» зону.

Продовження хаосу в Донецькій і Луганській області несе істотні ризики для України, зокрема - падіння ВВП, яке тільки в 2014 році може перевищити 10 %, якщо ситуація на сході країни не стабілізується. Про це в коментарі Українским Новинам сказала директор Аналітичного центру «Нова соціальна та економічна політика» (НоСЕП) Ірина Акімова.

За її словами, у разі затягування або заморожування конфлікту - мова може йти про сповзання регіону в «сіру» зону з формуванням на його території невизнаних анклавів (по типу Придністров'я) і його поступової соціально-економічної дезінтеграції від решти частини України.

«Враховуючи економічний потенціал регіону, втрати в такому випадку для України будуть колосальними. У масштабах країни Донецька і Луганська області - це 14,5 % населення і 24,6 % промислового виробництва, а також 25,2 % експорту товарів», - сказала І. Акімова.

Вона нагадала, що на Донбасі видобувається 87 % українського вугілля, виробляється 24 % електроенергії, а сам регіон займає лідируючі позиції в металургії, хімічній, коксохімічній промисловості і в машинобудуванні.

І.Акімова підкреслила, що, крім прямих втрат, від зупинки підприємств у регіоні, свою активність знизять великі фінансово-промислові групи, що мають «донбаські корені» і активи в інших областях України. Це, за її словами, трансформується в зниження ділової та інвестиційної активності по країні в цілому. Вона також додала, що скорочення експорту і зростання дефіциту рахунку поточних операцій призведе до збільшення девальваційного тиску на гривню.

Ще однією важливою проблемою, на думку директора НоСЕП, може стати зниження рейтингів країни, падіння здатності України обслуговувати зовнішні борги і посилення ризиків суверенного дефолту. «Окрема тема - зниження енергетичної безпеки країни через можливі перебої з поставками енергоносіїв (вугілля, виробництво електроенергії), ризики для їх транзиту (природний газ) через можливих пошкоджень магістральних трубопроводів і можливе заморожування проекту з видобутку сланцевого газу на Юзівському родовищі», - зазначила І.Акімова.

На її думку, з урахуванням цих факторів де-ескалація ситуації на Південному Сході і зниження ризиків повзучої дезінтеграції Донбасу, безумовно, стають завданням номер один для нової влади в Україні.

«Обрання Петра Порошенка новим Президентом України і його переважаюча підтримка виборцями в округах Донецької та Луганської області, де вибори відбулися, відкривають вікно можливостей використовувати наявний кредит довіри для пошуку, насамперед, політичного шляху вирішення конфлікту», - упевнена директор НоСЕП.

У той же час, за словами І.Акімової, концентрація силового блоку в руках Глави держави дозволяє розраховувати на посилення ефективності антитерористичних заходів - там, де переговори неможливі.

«В ході першого візиту Порошенка до Донецьк, який, як анонсовано, пройде відразу після інавгурації, Президент України повинен дати чіткі сигнали жителям і бізнесу Донбасу про своє бачення стабілізації ситуації в коротко- і середньостроковій перспективі», - підсумувала експерт.