Інтернет-акція "Інтера" "Наш полк" об'єднала тисячі українців
"Наш полк" - інтернет-проект телеканалу "Інтер", присвячений пам'яті тих, хто здійснював подвиги і жертвував життям у Велику Вітчизняну заради мирного майбутнього.
В інтернет-акції "Наш полк", організованій телеканалом "Інтер" на честь Дня Перемоги, взяли участь тисячі людей. На сайті polk.inter.ua опубліковано понад 3 тисяч фотографій фронтовиків, а за кілька днів до 9 травня в проект приходило від 500 до 1000 заявок на публікацію фото щодня.
"Наш полк " - інтернет-проект телеканалу "Інтер", присвячений пам'яті тих, хто здійснював подвиги і жертвував життям у Велику Вітчизняну заради мирного майбутнього. Ця війна торкнулася кожної сім'ї, і нинішнє покоління зберігає пам'ять про це. "Наш полк" - можливість висловити подяку своїм родичам, що завоювали для всіх нас велику Перемогу.
Під час акції, що стартувала в середині квітня, всі охочі могли надіслати на сайт polk.inter.ua фото родичів, дідусів і бабусь, які брали участь у Великій Вітчизняній війні, поділитися історіями про них. Фотографії та історії публікуються на сайті, а також були використані в спеціальних відеокліпах, показаних у ефірі телеканалу "Інтер" напередодні 9 Травня.
Розповідає Єгор Бенкендорф, голова правління телеканалу "Інтер":
"День Перемоги - один на всіх, адже майже кожну сім'ю обпекла Велика Вітчизняна війна. У кожного в сімейному альбомі є фотографії, які безмежно дорогі - наші діди і бабусі, фронтовики. Моя бабуся Ельвіра Олександрівна Бенкендорф була артисткою, її відправили на лінію фронту - давати концерти і піднімати моральний дух бійців. Саме бабуся прищепила мені повагу і почуття подяки до людей, які віддали все для Перемоги".
У рамках акції сімейні, особисті історії війни розповідають в спеціальних промо-роликах "Інтера" відомі та популярні телеведучі, зірки естради.
Андрій Доманський: "похоронки ... Скільки їх приходило ... У 1942-му така прийшла і бабусі. Дід був піхотинцем, загинув під Феодосією. А похоронка досі зберігається в родині. Щоб не забували". https://www.youtube.com/watch?v=CyddmOoS9jA&feature=youtu.be
Олександр Пономарьов: "Мене назвали Олександром на честь діда. Він пройшов всю війну і навіть був у полоні. На жаль, я небагато знаю про нього, але тим дорожчий кожен спогад ". http://youtu.be/X_Diz3pNM8w
Злата Огневич: "Концтабір - це пекло. Так говорили деякі, хто повертався звідти. Мій дід, Григорій Денисович Бордюг, пройшов два концтабори. І через всю Європу повернувся додому". http://youtu.be/hb89tLqq5TQ
Анастасія Даугулє : "Мій дідусь, Роман Іванович Кревцов, в строю з другого дня війни. Воював на самих різних фронтах і дійшов практично до Берліна. Для мене він назавжди залишиться справжнім героєм". http://youtu.be/gFkYh8w-8Dg
Жанна Тихонова: "У переломний момент війни на Курській дузі бився і мій дід - Федір Леонідович Тихонов. Він вижив в цій найжорстокішій битві. І 9 травня для мене - день гордості за діда". https://www.youtube.com/watch?v=JI6WYbWJWB0
Андрій Цаплієнко: "Мій дід, Цаплієнко Віктор Сергійович, був випробувачем снарядів. Одного разу потрапив в оточення, виривався з боєм , щоб ворогу не дісталися секретні боєприпаси. Я знаю, він воював за нас з вами". http://youtu.be/bIQqeKivcZ0
Андрій Данилевич: "Мій прадід, Олександр Степанович Кірізюк, був партизаном. Потім воював на передовій, потрапив у штрафбат і загинув незадовго до закінчення війни. Він ще не побачив Перемоги, але віддав за неї своє життя". http://youtu.be/Ga_ISffx7Ig
Анатолій Бондаренко: "Мій дід, Ярема Йосип Єлисейович - фронтовий водій. Перевозив поранених. Розповідав, що найважче було змивати кров з кузова полуторки. Я часто приходжу в музей війни. Я ходжу до нього..." http://youtu.be/4Ea5UT9UMqU